АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-43/2010 року                            Головуючий по 1-й інстанції:

     Корсун О.М.

                                                                          Суддя-доповідач:  Панченко О.О.

        У Х В А Л А

                           ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ  

2010року січня  місяця 12 дня                                                         м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                   Буленка  О.О.

Суддів:                   Триголова  В.М., Панченка О.О.  

при секретарі  :                  Колеснік  Л.І.  

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві  цивільну справу  за апеляційною  скаргою   ОСОБА_3   на рішення   Пирятинського районного суду Полтавської області  від  09жовтня 2009 року   по справі за  позовом ОСОБА_3    до ОСОБА_4  про стягнення   аліментів  на неповнолітніх дітей.

Колегія суддів, заслухавши   доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :    

          Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області  від  09жовтня 2009 року    позовні   вимоги   ОСОБА_3    задоволено  частково.

          Стягнуто з  ОСОБА_4  аліменти  на користь   ОСОБА_3     на утримання   ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1  та ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2  в розмірі 1/3  частини всіх  видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового   мінімуму  для дитини  відповідного віку  щомісячно, починаючи з 01.04.2009 року і до  досягнення   повноліття  найстаршої дитини.

Стягнуто з ОСОБА_4   мито на користь держави   в сумі  51 грн. та витрати на  інформаційно-технічне забезпечення  в  сумі  120 грн.      

          В апеляційній скарзі   ОСОБА_3 прохає скасувати  рішення суду,  ухваливши нове , яким стягнути з відповідача по 635 грн. 50 коп. аліментів на  кожну дитину та  понесені нею  витрати на правову допомогу  у розмірі 2500 грн.

    Вважає, що суд першої інстанції порушив  норми  матеріального   та процесуального права. Зокрема,   суд не   взяв до  уваги її доводи про те, що  відповідач  має нерегулярний мінливий дохід, а тому аліменти підлягають  стягненню  у твердій  грошовій  сумі, а не у  частці від  заробітку.

           Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи   апеляційної скарги,  колегія суддів  приходить до  висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст.  308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Відповідно  ст.180  Сімейного Кодексу України   батьки  зобов»язані   утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

          Згідно зі  ст. 182 Сімейного Кодексу України  при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров»я  та матеріальне становище дитини;  стан здоров»я  та  матеріальне   становище  платника  аліментів; наявність  у платника  аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків , дочки, сина; інші обставини , що мають  істотне значення.

          Пленум Верховного Суду України в п.17 Постанови № 3  від 15.05.2006 року   «Про застосування    судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо  батьківства, материнства та стягнення  аліментів» також рекомендував судам, що  вирішуючи  питання   щодо  розміру  аліментів, суд повинен  урахувати : стан  здоров»я , матеріальне становище дитини і платника  аліментів; наявність   в останнього  інших неповнолітніх дітей, непрацездатних  чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне  значення».    

          Як вбачається з матеріалів справи,  сторони  перебували у зареєстрованому шлюбі з 12.02.1994 року, від якого мають двох неповнолітніх  дітей: ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3, які проживають з позивачкою.    

          Суд першої інстанції , ураховуючи ,що   діти перебувають на утриманні матері та потребують  матеріальної допомоги батька, який  бажає   надавати  її    в межах  свого заробітку, також  беручи до уваги, те, що відповідач допомагає своїм  батькам пенсіонерам,  вірно прийшов до висновку   про стягнення  з відповідача аліментів в розмірі    1/3  частини   всіх видів заробітку.

         Доводи   позивачки про те, що відповідач займається  незареєстрованою підприємницькою  діяльністю    і має мінливий дохід   суд  обґрунтовано не взяв до  уваги, оскільки вони нічим не підтверджені.

         Таким чином, з урахуванням  вимог ст. 182СК України та рекомендацій Пленуму Верховного Суду  України,  судом вірно визначено розмір  аліментів у частці від  всіх видів доходу.    

         Інші , викладені  в  апеляційній скарзі доводи    ОСОБА_3 є  необґрунтованими  і не спростовують висновків місцевого  суду, виходячи з вищенаведеного.

         За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням  вимог матеріального  та процесуального права, а тому підстав для  його   скасування  не вбачається.

    Керуючись ст.ст. 303,п.1 ч.1 ст.307, 308, 314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :    

           Апеляційну скаргу ОСОБА_3   відхилити.

           Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області  від  09жовтня 2009 року   залишити без змін.

    Ухвала  апеляційного суду  набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути  оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

    Головуючий:                                             О.О.Буленко                                                          

    Судді        

Апеляційного суду :                                   В.М. Триголов  

                                                                        О.О.Панченко