ПОСТАНОВА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 р. № 2-А-8
Суд Кремінського району Луганської області
у складі: головуючого Костроба Ю. Ю.
при секретарі Міщенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна справу за позовом
ОСОБА_1
до інспектора ДПС Лисичанської роти ДПС Управління ДАІ Луганської області
ОСОБА_2 про визнання незаконним та відміну постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
ВСТАНОВИВ:
19.11.2009р. приблизно о 13год 05 хв. позивач керуючи автомобілем CHERY рухався у м. Кремінна на перехресті вул. Кірова та вул. Титова, був зупинений відповідачем. звинувачений у порушенні п. 9.2(б) ПДР України та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.122ч.2 КпАП України у вигляді штрафу у сумі - 425гр.
Позивач вважає дії відповідача протиправними та просить суд скасувати постанову від 19.11.2009р. про накладення на нього штрафу та закрити провадження по справі по протоколу від 19.11.20909р.
У судовому засіданні позивач позов підтримав та суду пояснив, що він вважає дії відповідача протиправними, оскільки він не оголосив позивачу його права викладені у ст.268 КпАП України, відповідач виніс постанову керуючись ст. 14-1 КпАП України, хоча будь які засоби технічної фіксації правопорушення у відповідача були відсутні. Ділянка дороги, де був зупинений позивач не змінює напрямок руху під прямим кутом. На вказаній ділянці має місце незначне викривлення дороги. Таким чином згідно п. п. 9, 9.2 Коментарів до ПДР України, не подаються попереджувальні сигнали у випадку руху без зміни смуги руху на кривих за планом.
Відповідач до суду не з'явився, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суд не повідомив.
Згідно ст. 128 КАС України,
4. У разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим за наступними підставами.
Згідно копії постанови /а. с.4/ від 19.11.2009р. відповідач, керуючись ст.14-1 КпАП України, притяг позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 425гр. за ст.122 ч.2 КпАП України.
Стаття 14-1 КпАП України регулює питання притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами.
Як встановлено з матеріалів справи та пояснень позивача будь які засоби технічної фіксації правопорушення у відповідача були відсутні.
Згідно копії протоколу /а. с.5/ 19.11.2009р. відповідач вважає, що позивач порушив п.9.2 (б) ПДР України.
Згідно копії протоколу/а. с.5/ позивач поставив свій підпис у графі "Підпис особи, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи", графа для підпису особи для підтвердження факту роз'яснення їй прав та обов'язків взагалі відсутня.
Таким чином суд вважає обґрунтованими та доведеними ствердження позивача, щодо порушення його прав як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно фотокартки /а. с. 21/ ділянка головної дороги по якій рухався позивач має невелике викривлення, що жодним разом не співпадає з вказівкою 7.8 зміна напрямку головної дороги під прямим кутом.
Згідно ст. 2 КАС України, 1. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
3. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;
6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 7 КАС України, 1. Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) гласність і відкритість адміністративного процесу; 6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; 7) обов'язковість судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою.. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Відповідач не надав суду доказів, що відповідач є тією особою, яка має право виносити постанови в справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В даному випадку відповідачем не були виконані, а отже порушені вищенаведені норми процесуального права, оскільки ним не було з'ясовано всіх обставин справи, в тому числі і тих, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ст. ст. 34, 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Відповідач також не з'ясував інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, як то, чи притягувався позивач раніше до адміністративної відповідальності, його сімейний стан, матеріальне становище, місце роботи, характеристики та інші.
Крім того, складаючи оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення на місці, відповідач по справі позбавив позивача можливості давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням, чим порушив вимоги ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином відповідачем були грубо порушені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 8 КАС України, 1. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ст. 71 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена працівником ДАІ поспішно, без ретельного урахування всіх обставин справи та наявних доказів.
Керуючись ст. ст.2; 7, 18, 71 ч.2; 159, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України", ст. 122 ч.2 КпАП України, п.9.2 (б) ПДР України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати з 19 листопада 2009р. постанову інспектора ДПС Лисичанської роти ДПС Управління ДАІ Луганської області ОСОБА_2 від 19.11.2009р.. серія ВВ №094329 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ст.122ч.2КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 425гр.
Закрити провадження по адміністративній справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення згідно протоколу від 19 листопада 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя Ю.Ю. Костроба