Справа № 2-304\10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    13  січня 2010 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді                                                                                           Гримут В.І.

при секретарі                                                                                                      Тиводар В.І.

за участю адвоката                                                                                             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Бедевлянської сільської ради та Тячівської держнотконтори про визнання права власності по заповіту,

       В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовною заявою про визнання за нею права власності на спадкове нерухоме майно. В своїй заяві  просить суд визнати її власником житлового будинку з надвірними спорудами розташованого у с. Бедевля по вул. Стефаника № 3. Свої вимоги мотивує тим, що цей будинок побудований ОСОБА_3 про що свідчить рішення Бедевлянської сільської ради від 16.12.1999 року про приватизацію земельної ділянки, однак за життя вона не зареєструвала його у БТІ, а 24 листопада 2008 року померла. 09.05.2007 р. ОСОБА_3 зробила заповідальне розпорядження, яким заповіла їй все своє майно. Після її смерті та спливу передбаченого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини за заповітом вона звернулася до Тячівської райдержнотконтори з метою отримання свідоцтва про  право на спадщину за заповітом. Однак їй було відмовлено, так як будинок не був зареєстрований у інвентарбюро, тобто вважається самочинним будівництвом.

Представник Бедевлянської сільської ради в судове засідання не з’явився. Сільський голова надіслав суду заяву у якій просить розглядати справу у відсутності представника сільради.

Представник Тячівської держнотконтори в судове засідання не з’явився і не повідомив суду причини неявки. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовну заяву  слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що будинок № 3  у с. Бедевля по вул. Стефаника побудований ОСОБА_3, однак у інвентарбюро зареєстрований не був. 24.05.2007 р. ОСОБА_3 померла. Все своє майно, згідно заповіту від 29.05.2007 р. вона заповіла позивачці – ОСОБА_2. Однак позивачка оформити спадщину на себе не має можливості, так як спадковий будинок не був зареєстрований у встановленому законом порядку та не має відповідних правовстановлюючих документів. Та обставина, що будинок № 3 по вул. Стефаника дійсно належав ОСОБА_3 стверджується як будинковою книгою так і рішенням сесії Бедевлянської сільради від 16.12.1999 р., яким їй було передано у приватну власність земельну ділянку за адресою ОСОБА_4 вул. ОСОБА_4 3. Актом погодження меж земельної ділянки переданої у приватну власність, виданим Бедевлянською сільською радою встановлено, що ніяких заперечень з боку сусідів, щодо межових знаків даної ділянки немає. Зараз на спадковий будинок виготовлений технічний та будівельний паспорт, а згідно висновку архітектури будинок побудований без будь-яких містобудівних порушень. Довідкою сільської ради стверджено, що осіб які мають право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у селі немає.

На підставі ст.1223 ч.1ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.  У відповідності до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.  До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, які були використані в процесі будівництва.

 Враховуючи, що реєстрація будинку на ім’я ОСОБА_3 не може бути проведена у зв’язку з її смертю за позивачем слід визнати право власності на підставі ст. 376 цивільного кодексу. Згідно частини 3 цієї статті право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Відповідно ч. 5 ст.376 ЦК України на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд вважає що ОСОБА_2 слід визнати  власником житлового будинку з надвірними спорудами, у с. Бедевля по вул. Стефаника № 3, Тячівського району, Закарпатської області.

Тому, керуючись ст.ст. 209, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 331, 376 ч. 3, 5, 1268,1223 ЦК України суд,

                                                                      Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Визнати  ОСОБА_2 власником житлового будинку з надвірними спорудами, у с. Бедевля по вул. Стефаника № 3, Тячівського району, Закарпатської області.

Заява про оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви  в апеляційний суд Закарпатської області через Тячівський районний суд.

Головуючий :                                                                               Гримут  В.І.