Справа № 1-417/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" травня 2011 р.

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Бородія В.М.,

при секретарі Домшевській Г.В.,

за участю прокурора Кіщака Д.С.,

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, громадянина України, розлученого, має дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого : АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

07 березня 2011 року, близько 12 годин 20 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні кафе "Корнель" по провулку Квітневому, 1 у місті Києві, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, побачив знайомого ОСОБА_1, після чого вони спільно вжили спиртні напої. Після вживання спиртних напоїв, ОСОБА_1 стало погано та ОСОБА_2 вирішив відвести його додому, оскільки останній погано тримався на ногах.

Піднімаючись ліфтом на дев'ятий поверх будинку АДРЕСА_2 у ОСОБА_2 виник злочинний умисел відкрито викрасти шкіряну куртку, яка належала ОСОБА_1 вартістю 2000 грн.

З метою відкритого викрадення шкіряної куртки, ОСОБА_2, скориставшись тим, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп»яніння, зняв шкіряну куртку з останнього та поклав її на підлогу ліфтової кабіни. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 залишив ОСОБА_1 біля його квартири та, не реагуючи на прохання ОСОБА_3 повернути шкіряну куртку сина, зайшов до ліфтової кабіни, підняв шкіряну куртку та пішов з нею додому. У подальшому викраденим майном розпорядився за власним розсудом.

ОСОБА_1 була спричинена матеріальна шкода на загальну суму 2000 гривень, що не є значною, оскільки не перевищує ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину по пред»явленому обвинуваченню не визнав та дав показання, що 07.03.2011 року він знаходився у приміщені кафе «Корнель» за адресою: м. Київ, провулок Квітневий, 1 у місті Києві. Близько 12 години до кафе зайшов його знайомий ОСОБА_1, якого він запросив до себе за стіл, де спільно вжили спиртні напої. Після вживання спиртних напоїв ОСОБА_1 стало погано та він вирішив його відвести додому. Коли вони підійшли до під'їзду будинку № АДРЕСА_2, їх зустрів ОСОБА_4, який допоміг довести ОСОБА_1 до ліфтової кабіни, після чого пішов у своїх справах. Піднімаючись у ліфту на дев'ятий поверх, ОСОБА_1 скинув із себе кожану куртку на підлогу ліфта.

Коли вони піднялись на дев'ятий поверх, одночасно з тим як відкрились двері ліфта, відкрились двері квартири, в якій живе ОСОБА_1, та на коридор вийшла його мати ОСОБА_3 Він, щоб не вступати в конфлікт з нею через перебування її сина у нетверезому стані, швидко пішов у ліфт. Він чув, як мати ОСОБА_1 просила знайти і повернути кожану куртку сина. Однак, він не хотів більше з нею спілкуватись, тому, взявши у ліфті куртку, її не повернув, а забрав додому, де і зберігав. Він планував повернути куртку ОСОБА_1, однак, будучи заклопотаним забув, про це і віддав куртку лише 29.03.2011 року на вимогу дільничного інспектора міліції.

Потерпілий ОСОБА_1 дав показання, що 07.03.2011 року він відпочивав в кафе "Корнель", де розпивав спиртні напої разом з друзями. Після вжитого спиртного йому стало зле і він вийшов на подвір'я, щоб іти додому. Коли він вийшов з приміщення кафе "Корнель", до нього підійшов ОСОБА_2, з яким вони спільно вживали спиртні напої, та запропонував відвести додому, на що він погодився. Підійшовши до під'їзду будинку АДРЕСА_2, вони зустріли ОСОБА_4, який допоміг провести його до ліфтової кабіни, після чого пішов у своїх справах. Вони з ОСОБА_2 зайшли до ліфтової кабіни та коли піднімались на дев'ятий поверх ОСОБА_2 зняв з нього шкіряну куртку. В той час, коли двері ліфтової кабіни відчинились та ОСОБА_2 вивів його в коридор, двері квартири відчинила його мати ОСОБА_3 та запитала ОСОБА_2, куди він подів його куртку, на що той посміявся та зайшов до ліфтової кабіни

Свідок ОСОБА_3 дала показання, що 07.03.2011 року близько 12 години 15 хвилин її син ОСОБА_1 вийшов з дому та повідомив, що йде до кафе "Корнель". Близько 13 години, перебуваючи вдома, у вікно вона побачила, що її сина ОСОБА_1 ведуть під руки. З лівого боку під руку його тримав ОСОБА_2, а з правого боку його тримав ОСОБА_4 При цьому її син був вдягнений в шкіряну куртку чорного кольору. Через деякий час вона відкрила двері квартири та побачила, що її син через алкогольне сп'яніння ледве тримається на ногах та його тримав під руку ОСОБА_2, при цьому її син знаходився уже без шкіряної куртки. Вона два рази запитала у ОСОБА_2, де куртка сина, на що ОСОБА_2 відповів, що не знає та зайшов до ліфту. Куртку сину повернули лише після того як її вилучив у ОСОБА_2 20.03.2011 року дільничний інспектор міліції.

Згідно протоколу огляду від 20.03.2011 року, в присутності понятих по місцю проживання ОСОБА_2 було вилучено чорну шкіряну куртку, яка належить ОСОБА_1 і це не заперечував ОСОБА_2 ( а.с.20-21).

Згідно довідки торгівельної організації, вартість шкіряної куртки становить дві тисячі гривень ( а.с.25).

Оцінивши всі досліджені докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що покази потерпілого носять послідовний характер, вони підтверджуються показами свідка ОСОБА_3, є логічними, узгоджуються з іншими дослідженими матеріалами, протоколом огляду і вилучення.

В той же час позиція підсудного є непослідовною, під час зібрання матеріалів, він власноручно давав пояснення ( а.с. 18-19), в яких повністю визнавав фактичні обставини як вони викладені у протоколі про обставини скоєння злочину (а.с.3-4) та обвинувальному висновку ( а.с. 33-37), вказані пояснення повністю узгоджуються з показами потерпілого та свідка.

Зміну його позиції суд розцінює, як бажання підсудного пом»якшити свою відповідальність за скоєне.

Суд встановив, що своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ч.1 ст. 186 КК України.

Обираючи покарання ОСОБА_2, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.1 ст.186 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується позитивно.

Пом'якшуючих покарання підсудного обставин, передбачених ст.66 КК України, не встановлено.

Обтяжуючою покарання ОСОБА_2 обставиною суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння, що передбачено п.13 ч.1 ст.67 КК України.

Враховуючи вказані обставини, суспільну небезпеку посягань на чуже майно вчинених шляхом грабежу, наявність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку про необхідність засудження підсудного до покарання у виді позбавлення волі.

Однак, враховуючи конкретні обставини справи, що підсудний раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, тяжких наслідків від злочину не настало, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, з покладанням на нього обов»язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання підсудного та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд , -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки. Іспитовий строк ОСОБА_2 встановити один рік.

Згідно пунктів 2, 3 та 4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін підписку про не виїзд.

Речові докази по справі, які передано для зберігання потерпілому, залишити у нього як законного володільця.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя Бородій В. М.