Справа № 2 – а – 809

                                                       2009 р.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 грудня 2009 року         Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді      Дулдієр А.І.

               за участю секретаря        Добровольської І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Криве Озеро в порядку адміністративного судочинства  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі про визнання протиправною  бездіяльність щодо  перерахунку пенсії та зобов’язання провести нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни,

в  с т а н о в и в :

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі про визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування підвищення до пенсії, як дитині війни та просив зобов’язати  провести нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2006, 2007, 2008 роки.

    В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що він є дитиною війни. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18 листопада 2004 року дітям війни, передбачена виплата державної соціальної підтримки в виді підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законами України Про Державний бюджет України на 2006, 2007 рр. виплата згаданої пільги зупинена, у 2008 році виплати проводились у меншому розмірі ніж передбачено Законом № 2195 - IV, що обмежило його право на соціальний захист та достатній життєвий рівень.

При зверненні до відповідача в листопаді 2009 року, перерахунок пенсії не проведено.

Посилаючись на нормативні положення Конституції України, Закон України «Про соціальний захист дітей війни», Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року позивач просить задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні позовні вимоги позивач підтримав, просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії та зобов’язати провести нарахування за 2006, 2007, 2008 роки і виплатити підвищення до пенсії як дитині війни, пояснив, що стало відомо, що порушено його право в листопаді 2009 року коли УПФ України в Кривоозерському районі було відмовлено в перерахунку пенсії.

Представник відповідача в суд не з`явився, в листі просив справу слухати без участі представника, позовні вимоги не визнав, в запереченні на позов зіслався на відсутність механізму розрахунку щодо визначення який мінімальний розмір пенсії за віком необхідно застосовувати, а також незабезпечення із Державного бюджету фінансування Пенсійного фонду по згаданим виплатам, та пропуском позивачем строку звернення до суду з позовом.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що  позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною війни, відповідно до відмітки на пенсійному посвідченні № 465464. За змістом ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України від 19 січня 2006 року № 3367 – IV внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»», відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції.

Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

 У 2007 році дію статті 6 Закону було зупинено статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень пункту 12 статті 71 цього закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

У 2008 році Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», новою редакцією статті 6 передбачено виплату підвищення до пенсії дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а з 22 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України встановлено чіткий розмір державної соціальної допомоги дітям війни, що складало 10 відсотків від прожиткового мінімуму. У вказаних розмірах позивачу у 2008 році виплачувалось підвищення до пенсії.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року                № 6 рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення на 2007 рік дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10 рп/2008 визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, а тому пенсійний орган мав діяти відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За такого суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, щодо нарахування підвищення до пенсії дітям війни у 2007 році за період з 09 липня по 31 грудня, та донарахувати за 2008 рік в період з 22 травня по 31 грудня.

Що стосується вимог позивача щодо нарахування підвищення до пенсії у 2006 році, то останні не підлягають задоволенню, оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни.

Доводи відповідача про те, що законодавчо не визначено який розмір мінімальної пенсії за віком слід застосовувати для розрахунку підвищення до пенсії особам, які мають статус дітей війни, а також посилання на відсутність бюджетних коштів для забезпечення виплат доплат до пенсії дітям війни не є переконливими і суд не бере їх до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов’язань покладених на управління законодавством, а величина мінімального розміру пенсії за віком встановлена статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, так як чинним законодавством не встановлено іншого.

Крім цього, доводи і посилання відповідача суперечать рішенням Європейського Суду (п. 26 рішення по справі Кечко проти України), які є джерелом права і застосовуються судами України при розгляді справ, згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Як встановлено із пояснень позивача, відповіді Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерського району № 611-П наданої 16 листопада 2009 року позивач дізнався про порушення відповідачем його права на підвищення до пенсії в листопаді 2009 року, тобто він звернувся до суду з адміністративним позовом в межах строку позовної давності встановленого ст. 99 КАС України.

На підставі ст. ст. 3, 22, 46, 48, 152 Конституції України, Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195 - IV від 18 листопада 2004 року, Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” № 3235 – IV від 20.12.2005 року, Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” № 489 – V з наступними змінами, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” № 107 – VI від 28 грудня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 6 – рп від 09 липня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 10 – рп від 22 травня 2008 року, Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»» від 19.01.2006 року № 3367 – IV, Рішення Європейського Суду з прав людини (п. 26 рішення по справі Кечко проти України), керуючись ст. ст. 71, 86, 158 – 161 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

    Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі Миколаївської області щодо не нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі Миколаївської області провести нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії за 2007 рік в період з 9 липня по 31 грудня, та донарахування за 2008 рік в період з 22 травня по 31 грудня. В іншій частині позову відмовити.

Постанова  може бути оскаржена в апеляційному порядку в Одеський  апеляційний адміністративний  суд через Кривоозерський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку, передбаченому ч.5 ст.186 КАС України.

СУДДЯ:   (підпис)

Копія вірна:

Суддя Кривоозерського

  районного суду                             ОСОБА_2