Справа № 2-3610/11

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Зарицької Ю. Л. ,

при секретарі -Лупіній Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АХА Страхування», 3-я особа: Приватне акціонерне товариство «ОТП Банк» про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, між ним та ПрАТ «Страхова компанія « АХА Страхування» 27.08.09 р. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до якого було застраховано автомобіль марки «NISSAN TEANA», державний номер НОМЕР_2, строком до 27.08.12 р. та згідно умов договору ПрАТ «ОТП-Банк» є вигодонабувачем. Під час дії договору страхування, а саме, в липні 2010 р. автомобіль позивача було викрадено. Після настання страхового випадку та отримання копії постанови про порушення кримінальної справи, позивач звернувся до відповідача з заявою про страхове відшкодування, надавши всі необхідні документи та відомості, але листом відповідачем позивачу у страховому відшкодуванні було відмовлено. Тому позивач просив стягнути з відповідача на користь ПрАТ «ОТП-Банк» суму страхового відшкодування у сумі 190000 грн.; на користь позивача: суму пені у розмірі 4427 грн.; витрати на адвокатські послугу у розмірі 15000 грн., державне мито - 1700 грн. та витрати на інформаційне - забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні, позивач позов підтримав з підстав, зазначених вище, просив позов задоволити. Представник відповідача проти позову заперечував, в задоволенні позову просив відмовити.

Представник 3-ї особи позов підтримав, просив задоволити.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що в задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.

27.08.09 р. між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «АХА Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 0484-а/09ко, відповідно до якого було застраховано автомобіль «NISSAN TEANA», державний номер НОМЕР_2. вигодонабувачем за договором є АТ «ОТП Банк» (а.с. а.с. 11-18).

Постановою слідчого СВ Деснянського РУ ГУМВС України Іваницьким Є.І. від 22.05.10 р. було порушено відносно ОСОБА_3 кримінальну справу, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України (а.с. 52).

Як встановлено в судовому засіданні, 07.07.10 р. до ПрАТ «СК «АХА Страхування» звернувся позивач з повідомленням про зникнення автомобіля «NISSAN TEANA», державний номер НОМЕР_2, яке відбулося 06.04.10 р. в м. Києві на вул. Драйзера, 30 (а.с. 48-49).

Листом за № 2484-10У від 22.07.10 р., з посиланням на п.п. 24.1.5, 23.1.3., 23.1.2, 23.1.11, 26, 26.4.4, 26.4.6, 26.4.12 договору добровільного страхування наземного транспорту, позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування (а.с. 19-21).

24.05.11 р. ОСОБА_1 знову було подано заяву про страхове відшкодування (а.с. 22-24).

Листом за № 3358/12/ЦВ від 15.06.11 р. ПрАТ «СК «АХА Страхування» також відмовлено у наданні страхового відшкодування (а.с. 25-27).

Згідно вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 06.05.411 р., незаконне заволодіння застрахованим транспортним засобом відбулося шляхом обману, та ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України (а.с. 28-31, а.с. 57-58).

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування».

Підставою для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою й шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

В даному випадку ОСОБА_1, як власник автомобіля «NISSAN TEANA», державний номер НОМЕР_2, не підпадає під страховий захист за вищезазначеним договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» з наступних підстав.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Під час укладання договору страхування, сторонами, за взаємною згодою було погоджено перелік застрахованих ризиків, прав та обов'язки сторін, документи, підтверджуючі настання страхового випадку, підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування та інше.

Пунктом 20.1 договору добровільного страхування наземного транспорту, встановлено, що за умовами договору, страховик бере на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за застрахованими ризиками, що наведені у п. 20.2.

Відповідно до п. 20.2.1., «викрадення» - незаконне заволодіння транспортним засобом шляхом крадіжки, грабежу, розбою під час його знаходження в будь якому місці в будь - який час.

Відповідно до п. 24.1.5 договору, у разі настання страхової події за ризиком «Викрадення» для підтвердження настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний надати страховику: довідку РВВС про викрадення транспортного засобу; постанову про порушення (або відмову в порушенні) кримінальної справи.

Згідно п. 24.2 договору, розмір завданих збитків визначається страховиком за участю страхувальника на підставі: документа, де визначено перелік знищених, пошкоджених або викрадених складових частин чи в цілому об'єкта страхування (дефектної відомості) авто товарознавчої експертизи. Акту огляду транспортного засобу; документа, складеного компетентними органами, про обставини, час, місце страхового випадку із зазначенням знищеного, пошкодженого або викраденого об'єкта страхування чи його частин; документ, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків.

В разі настання передбаченої у п. 20.2 договору події, страхувальник зобов'язаний: негайно, як тільки стане можливим повідомити про настання події компетентні органи, страховика або його представника, а також викликати відповідні компетентні органи; протягом трьох робочих днів з моменту настання події письмово сповістити про це страховика шляхом надання повідомлення про страховий випадок, встановленої страховиком форми. У випадку, коли виконання вказаних вимог було неможливим, страхувальник повинен довести це документально; у випадку викрадення транспортного засобу передати представнику страховика основний та додатковий комплекти ключів до замку запалювання транспортного засобу, ключі механічного протиугінного пристрою (у разі наявності), пристрої дистанційного управління протиугінною системою (у разі наявності), а також документи, які надають право на управління застрахованим транспортним засобом (в тому числі, але не виключно: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, довіреність, тимчасовий реєстраційний талон, подорожній лист службового автомобіля), або довідку про їх вилучення органами МВС.

Судом встановлено, що з письмовим повідомленням про подію, яка відбулася 06.04.10 р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача лише 07.07.10 р., що є порушенням п. 23.1.3 умов договору страхування, та є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки, згідно п. 26.4.4 договору, страхувальник несвоєчасно повідомив страховика про настання страхового випадку без поважних причин.

Крім того, в повідомленні про подію та поясненнях (а.с.а.с. 50-51), наданих страховій компанії для виплати страхового відшкодування, позивач зазначив, що він мав намір продати автомобіль з метою погашення кредиту, розповідаючи про технічні властивості автомобіля, ключі від транспортного засобу поклав у підстаканник Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу позивачем зберігалось у бардачку автомобіля. Коли пішов до дому за паспортом для оформлення довіреності, то ключ від автомобіля забув в транспортному засобі.

З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку, що незаконне заволодіння автомобілем «NISSAN TEANA», державний номер НОМЕР_1, здійснено шляхом обману, а не шляхом крадіжки, грабежу та/або розбою, а тому не може бути кваліфіковано як страховий випадок за договором страхування за страховим ризиком «Викрадення», а тому підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування суд не вбачає.

Що стосується стягнення пені, то в цій частині, на думку суду, також слід відмовити, оскільки виплата пені можлива лише в разі задоволення вимог про стягнення страхового відшкодування.

Крім того, відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Зазначене положення міститься і в ст. 3 Закону України «Про страхування».

За змістом наведених законів України, випливає, що договір страхування надає право третій особі (вигодонабувачу) вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, хоча і не покладає на нього обов'язків останнього.

З матеріалів справи вбачається, що вигодонабувач - ПАТ «ОТП «Банк» - залучений до участі у справі як третя особа, участь у справі брав, згідно зі ст. 34 ЦПК України самостійних позовних вимог до страховика про переадресацію страхової виплати не заявив.

Отже, у суду немає правових підстав для задоволення позову на користь третьої особи, яка доручення на представлення її інтересів в суді позивачу не надала. Стягувати страхову виплату зі страховика чи ні є правом 3-ї особи.

Оскільки як норми ЦПК України, так й інші спеціальні закони в сфері страхування не передбачають права пред'явлення позову в інтересах таких осіб вигодонабувачів, то позивач за пред'явленим ним позовом є неналежним позивачем і в позові слід відмовити. При цьому, враховуючи, що вигодонабувач фактично відмовився від пред'явлення позову до страховика, позивач не позбавлений права на пред'явлення позову про виплату страхового відшкодування на свою користь на загальних підставах.

З урахуванням того, що суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог, він вважає за необхідне відмовити і в стягненні судових витрат та витрат за послуги адвоката відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 979, 985 ЦК України, ст. 3 ЗУ «Про страхування», керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 в позові до Приватного акціонерного товариства «АХА Страхування», 3-я особа: Приватне акціонерне товариство «ОТП Банк» про стягнення страхового відшкодування - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ю. Л. Зарицька