№ 2-432/10

                                                        Р І Ш Е Н Н Я

                                                ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 січня 2010 року    Голосіївський районний суд м.Києва у складі

 головуючого  судді      Коломеєць І.А.  

 при секретарі                Тищенко В.С..,        

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом в.о. прокурора Оболонського району м.Києва , поданим в інтересах ОСОБА_1 до   товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку „Арма”  про  повернення банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди ,  

                                                          В С Т А Н О В И В  :

        В.о. прокурора Оболонського району м.Києва  звернувся до суду з вказаним позовом. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив, уточнені вимоги  підтримав та пояснив, що 13.11.2007р.  ТОВ КБ „Арма”  уклав із ОСОБА_1 договір   банківського вкладу   № ДФ/05/36107 для фізичних осіб у національній валюті зі сплатою процентів в кінці строку. Відповідно до умов договору банк прийняв від ОСОБА_1   вклад  в сумі  20000 грн.  на строк до 13.05.2009р. із процентною ставкою 17% та зобов’язався виплатити вклад та проценти на  нього.

На виконання умов договору ОСОБА_1  внесла  на відкритий банком рахунок 20000грн., які банк зобов’язався повернути їй 13.05.2009р. разом із нарахованими процентами.

Оскільки після закінчення строку вклад ОСОБА_1 повернутий не був із посиланням на відсутність коштів,  введення тимчасової адміністрації банку та мораторію, просив  позов задовольнити   та стягнути з відповідача на  користь ОСОБА_1  депозитний вклад  в сумі 20000 грн.,   відсотки за користування кредитом в сумі 5100 грн.  ,  пеню за несвоєчасне повернення вкладу у розмірі 3% річних  в сумі 313 грн. 57  коп. та інфляційні збитки в сумі 555 грн. 58 коп.  

ОСОБА_1, в інтересах якої була подана позовна заява, уточнені позовні вимоги також підтримала та просила задовольнити, посилаючись на ті ж самі обставини. Пояснила, що вона неодноразово зверталась до відповідача із вимогою повернути їй депозитний вклад, проте їй було в цьому відмовлено. З огляду на викладене просила крім сума вкладу із штрафними санкціями також стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 2500 грн. Мотивувала вказану вимогу тим, що внаслідок неправомірних дій відповідача вона тривалий час була позбавлена можливості користуватись належними їй грошовими коштами, в зв’язку з чим не могла забезпечити собі належне лікування, що завдавало їй значних моральних страждань та переживань .  

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково . Пояснив, що банк дійсно має заборгованість перед позивачкою по видачі депозитного вкладу в сумі 20000грн. та  відсоткам в сумі 5076 грн. 71 коп., які не були виплачені своєчасно в зв’язку із скрутним матеріальним становищем та введенням тимчасової адміністрації банку і мораторію.  Просив відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення штрафних санкцій, посилаючись на те, що на час введення мораторію пеня та інфляційні збитки не нараховуються. У задоволенні позовних вимог  по відшкодуванню моральної шкоди також просив відмовити, вважаючи їх безпідставними.

Заслухавши сторони,  дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

13.11.2007р.  між ТОВ КБ „Арма” та  ОСОБА_1 був укладений  договір   банківського вкладу   № ДФ/05/36107 для фізичних осіб у національній валюті зі сплатою процентів в кінці строку. Відповідно до умов договору банк прийняв від ОСОБА_1   вклад  в сумі  20000 грн.  на строк до 13.05.2009р. із процентною ставкою 17% та зобов’язався виплатити вклад та проценти на  нього ( а.с. 11 -13).

14.05.2009р. та 20.05.2009р.  позивачка  зверталась    до відповідача із  заявами  про видачу депозитного вкладу  з відсотками ( а.с.15,16),  проте її вимоги були залишені відповідачем без задоволення .

Відповідно до ч. 3 ст. 1058 ЦК України, до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено главою 71 Цивільного кодексу України або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Суд  не може покласти в основу рішення посилання представника відповідача на введення мораторію, оскільки Постановою Правління НБУ мораторій  на задоволення вимог кредиторів введено крім  зобов’язань за договорами банківських вкладів                      ( депозитів) , банківських рахунків та зобов’язаннями  щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

З огляду на викладене,  на основі повно і всебічно з’ясованих обставин справи     суд прийшов до  висновку, що позовні вимоги  в частині стягнення суми депозитного  вкладу  в сумі 20000грн.,   відсотків за користування кредитом в сумі 5100 грн.  ,  пені за несвоєчасне повернення вкладу у розмірі 3% річних  в сумі 313 грн. 57 коп., інфляційних збитків в сумі 555 грн. 58 коп. підлягають задоволенню, всього в сумі 25969 грн. 15 коп.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене суд вважає, що у задоволенні вимоги в частині    стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди   слід відмовити, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів того, що  їй заподіяна така шкода.

Відповідно до  ст. 88 ЦПК   з відповідача на користь держави підлягає   стягненню   судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви в сумі 259 грн. 69 коп. та витрати на оплату ІТЗ в сумі 120 грн.  

На підставі вищевикладеного, відповідно ст. ст.525, 526, 530, 611, 625, 1058, 1060   ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 58, 60, 61, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд,-                

                                                          В И Р І Ш И В :

              Позов в.о. прокурора Оболонського району м.Києва , поданим в інтересах ОСОБА_1 до   товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку „Арма”  про  повернення банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

   Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку „Арма”  ( код ЄДРПОУ 26379729)   на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер  НОМЕР_1)   вклад в сумі  20000  ( двадцять тисяч ) грн. ,    відсотки за користування вкладом в сумі      5100 ( п’ять тисяч сто)  грн.  ,  пеню за несвоєчасне повернення вкладу у розмірі 3% річних  в сумі 313 грн. 57 коп. ( триста тринадцять грн. 57 коп.), інфляційні збитки в сумі 555 грн. 58 коп. ( п’ятсот п’ятдесят п’ять грн.. 58 коп.) , всього стягнути 25969 грн. 15 коп. ( двадцять п’ять тисяч дев’ятсот шістдесят дев’ять грн. 15 коп.) .    

    У задоволенні    вимог  по стягненню моральної шкоди – відмовити .

          Стягнути з   товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку „Арма”  ( код ЄДРПОУ 26379729)   на користь держави судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви в сумі  259 грн. 69 коп. ( двісті п’ятдесят дев’ять грн.. 69 коп.) та витрати на оплату ІТЗ в сумі 120 ( сто двадцять) грн.  

            Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Київського міського Апеляційного суду через Голосіївський районний суд м.Києва.

         Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського міського Апеляційного суду через Голосіївський районний суд м.Києва.

          Рішення   набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо  заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк,  рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

            Суддя :