ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2009 року №22-а-14119/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Каралюса В.М.
суддів: Олендера І.Я., Заверухи О.Б.,
при секретарі судового засідання Федуніву Б.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року у справі за позовом прокурора Красилівського району в інтересах ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги учаснику війни, -
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор Красилівського району в квітні 2008 року звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути з Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України на рахунок управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області для виплати позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу за 2007 рік у розмірі 1175,18 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог, зазначає, що відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивачу щорічно до 5-го травня повинна виплачуватись разова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, як учаснику війни, але всупереч вимогам вищевказаного Закону та п.3 ст.22 Конституції України така допомога їй у 2007 році виплачувалась не в повному обсязі.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року позов задоволено. Зобов»язано управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області виплатити для ОСОБА_1 недоплачену частину одноразової щорічної грошової допомоги за 2007 рік як учаснику війни в сумі 1175 грн. 18 коп.
Зазначена постанова мотивована тим, що згідно ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня у визначених розмірах, такі вимоги є законними, а тому судом першої інстанції відновлено його порушене право в межах стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику війни за 2007 рік.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, управління праці та соціального захисту населення Красилівсько ї районної державної адміністрації Хмельницької області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що управління не визначає суми надання щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни до 5-го травня, а лише здійснює облік отримувачів щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни до 5-го травня, узагальнення по них інформації та проведення перевірки уточнених списків отримувачів допомоги. Крім того апелянт зазначає, що управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області не наділено повноваженнями щодо перерахунку вказаної допомоги та її виплати поза межами відповідного бюджетного року, воно не може змінити видатки, які визначені Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік».
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, і на неї поширюється норма ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо виплати разової грошової допомоги в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що фінансування витрат, пов»язаних з його реалізацією, здійснюється за кошти державного бюджету.
Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для ветеранів війни, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім Закону про Державний бюджет України.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що пердбачені Коституцією та законами України.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що відповідач не має повноважень на самостійне визначення розміру грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня.
Колегія суддів зазначає, що станом на час виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги учаснику війни до 05 травня за 2007 рік, розмір такої виплати був встановлений Законом про Державний бюджет України на 2007 рік, що разом із нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» регулювали відносини з виплати зазначеної допомоги і вказані норми на час виплати не були ні відмінені, ні визнані неконституційними, а тому у зазначений період дії відповідача повністю узгоджувались з вимогами законодавства і це вказує, що суб’єкти владних повноважень діяли на підставі та в спосіб передбачений законом, тобто правомірно.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково вирішено питання, щодо зобов’язання виплатити допомогу позивачу за 2007 рік, оскільки згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, тобто рішення Конституційного суду України не має зворотної дії в часі.
У зв»язку з цим, колегія суддів приходить до переконання, що положення Закону України про Державний бюджет на відповідний рік, яким було встановлено виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу, діяли на момент виникнення спірних правовідносин. Таким чином, на момент нарахування та виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були чинними.
Колегія суддів вважає, що підстав для визнання дій управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги до 05 травня за 2007 рік неправомірними немає, оскільки відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Узагальнюючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що при вирішенні справ про стягнення недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги до 5 травня слід керуватися нормами законів, які були чинними на момент проведення таких виплат.
За таких обставин, дії відповідача по нарахуванню та виплаті позивачу щорічної грошової допомоги як учаснику війни в розмірах, передбачених державним бюджетом є правомірними.
Беручи до уваги, що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також, що позивач отримував зазначену виплату в розмірі, встановленому законом України про Державний бюджет України на відповідний рік , органи державної влади правомірно керувалися даними нормами у спірних правовідносинах.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції не враховано, що зазначена допомога є разовою, тобто виплачується щорічно виключно до 5 травня і чинним законодавством України не передбачена можливість повторної виплати чи доплати даної допомоги при подальшій зміні її розміру.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, п.1,3,4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області задовольнити.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року у справі № 2а-4093/08 – скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити прокурору Красилівського району в інтересах ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог повністю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий: В.М. Каралюс
Судді: І.Я. Олендер
О.Б. Заверуха
Повний текст постанови виготовлено: 07.12.2009 року