Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа №2-2427\ 10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді Бжассо Н.В.

при секретарі        Марінгос І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи ОСОБА_4 про виселення,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом та просять ухвалити рішення, яким виселити без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 і Петрова в м. Одесі за причини неможливості сумісного проживання, обґрунтовуючи свої вимоги наступними доводами.

Як зазначають позивачі, відповідно до ордеру № 290 серії КР від 26.04.1989 року та за рішенням виконкому Київської райради народних депутатів м. Одеси від 21.04.1989 року, позивачка ОСОБА_1 разом з двома неповнолітніми, на той час, дітьми - ОСОБА_2, ОСОБА_3 (до шлюбу прізвище ОСОБА_1)О.В. вселилися в квартиру № 66 будинку 11 а по вул. Ільфа та Петрова в м. Одесі.

Квартира однокімнатна, площею 17,44 кв.м, розташована на восьмому поверсі дев'яти поверхового будинку та є не приватизованою.

З грудня 2005 року на спірній жилплощі посилився відповідач ОСОБА_3, чоловік ОСОБА_4 з 2007 року.

Як зазначають позивачі, своєї згоди на вселення ОСОБА_3 вони не надавали. Відповідач в квартирі проживає без реєстрації.

З січня 2006 року відповідачем порушуються правила спільного проживання, що робить неможливим проживання позивачів з ним в одній квартирі. Заходи попередження залишилися безрезультатними.

Як зазначає позивачка ОСОБА_1, вона вимушена проживати на кухні, в одній єдиній кімнаті, яка є в квартирі, проживає її донька ОСОБА_4 зі своїм чоловіком ОСОБА_3, їх син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, який займає кут в кімнаті.

В квартирі постійно відбуваються сварки, позивачка неодноразово зверталася до органів міліції, знайти порозуміння не можуть вже тривалий час, оскільки площа квартири недостатня для нормального проживання членів двох родин, а відповідач ОСОБА_3 відмовляється виїхати зі своєю сім'єю на іншу житлову площу, заявляючи про право на проживання в спірній квартирі його дружини ОСОБА_4 Таким чином, в квартирі створені скрутні умови для проживання, що ускладнюється постійними сварками.

В судовому засіданні позивачі підтримали заявлені вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 заявлені вимоги не визнав, суду пояснив, що з його боку не має жодних порушень суспільного порядку. Зі своєї сім'єю проживає в квартирі ОСОБА_1, у зв’язку з тим, що не має можливості зняти житло, має реєстрацію в м. Одесі по вул. Холмистій, 8, але проживати там з сім'єю не може.

Третя особа ОСОБА_4 суду пояснила, що вона в квартирі зареєстрована разом зі своїми неповнолітніми дітьми. Старший син від першого шлюбу, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає з батьками першого чоловіка. В спірній квартирі вони з чоловіком проживають в кімнаті разом з її братом ОСОБА_2 та дитиною від шлюбу ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. ЇЇ матір ОСОБА_1 постійно ініціює сварки, що стає причиною звернення до органів міліції, тринадцять років вона мешкала зі своїм цивільним чоловіком, з яким вела асоціальний образ життя, зловживала алкоголем та порушувала громадський порядок. Деякий час вони з чоловіком орендували житло, але на даний час такої можливості не мають.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході розгляду справи, 26 квітня 1989 року Виконкомом Київської райради народних депутатів м. Одеси ОСОБА_1 було видано ордер № 290 серії КР на право вселення в однокімнатну квартиру, площею 17,44 кв.м, № 66 в будинку 11, корпус а по вул. Ільфа і Петрова в м. Одесі, з членами сім'ї: ОСОБА_7 (після шлюбу прізвище ОСОБА_5) - донькою, ОСОБА_2 - сином.

На час розгляду справи квартира не перебуває у приватній власності сторін та знаходиться в їх постійному користуванні.

Платником квартирної плати та комунальних послуг, згідно наданих до суду розрахункових документів є ОСОБА_1

Відповідно до довідки - витягу з домової книги, про склад родини та прописку № 277 від 19.03.2009 року, виданої КП «ЖКС»Чорноморський», в квартирі АДРЕСА_2 і Петрова в м. Одесі зареєстровано п'ять осіб: ОСОБА_1 - основний користувач; ОСОБА_4В,- донька, ОСОБА_2 - син; ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 - онука, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 - онука.

На час розгляду справи в спірній квартирі фактично проживає також п'ять осіб. ОСОБА_8 в квартирі не мешкає, але в ній проживає ОСОБА_9 який вселився в квартиру в 2005 року в якості цивільного чоловіка ОСОБА_1 (після шлюбу ОСОБА_9) О.В., з якою останній уклав шлюб 23.06.2007 року, відповідно до Свідоцтва про шлюб від 23.06.2007 року.

Згідно положень ст. 65 ЖК України - наймач в праві у встановленому порядку з письмової згоди всіх членів сім'ї, які мешкають разом з ним, вселити в займане ним приміщення свого чоловіка (дружину), дітей, батьків, а також інших осіб.

Як встановлено судом, на момент вселення ОСОБА_3 до спірної квартири, письмової згоди на його вселення наймача ОСОБА_1 та членів її родини прописаних в квартирі не було.

Однак, відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», відсутність письмової згоди членів сім'ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду. В судовому засіданні позивачі надали пояснення, що своєї згоди на вселення відповідача вони не давали, дане ствердження підтвердив і сам відповідач.

При вселенні спірна квартира не була постійним місцем проживання ОСОБА_10, оскільки з її пояснень встановлено, що в квартирі, до моменту вселення відповідача, проживали її матір ОСОБА_1, брат ОСОБА_2 та цивільний чоловік матері ОСОБА_11, який на даний час в ній не проживає. Спільне господарство з матір'ю, ОСОБА_4 не вела, оскільки, на той час, вони ж чоловіком орендували інше житло.

Судом встановлено, що порядок користування приміщеннями в спірній квартирі між сторонами не узгоджувався, тому проживання позивачки ОСОБА_1 на кухні, суд оцінює як явне порушення її прав на користування житловою площею, отриманою нею на правових підставах.

Відповідно до ст. 116 ЖК України - якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

На підставі наданих до суду листів Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області судом встановлено, що з боку органів внутрішніх справ неоднарозово застосовувалися заходи попередження про недопустимість антигромадської поведінки з боку подружжя ОСОБА_4 по відношенню до ОСОБА_1, але заходи громадського впливу позитивних результатів не дали.

Судом встановлено, що в родині склалися неприязні стосунки, причиною яких є недостатність житлової площі для нормального проживання всіх членів родини, але враховуючи, що квартира є однокімнатною, встановити порядок користування її приміщеннями між двома родинами є фактично неможливим.

Суд вважає неприпустимим користування ОСОБА_4 своїм правом на житло за рахунок обмеження прав та законних інтересів інших членів родини які проживають в квартирі, тому суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 64, 65, 109 ЖК України, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», ст. ст. 10, 60, 212-216, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи ОСОБА_4 про виселення - задовольнити.

Виселити без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 і Петрова в м. Одесі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя:                Н.В. Бжассо