КОПІЯ:

Справа № 10/2- 503, 2009 року                           Головуючий в 1-й інстанції Марцинкевич В.А.

Категорія:  ст.124 КУпАП  України                                               Доповідач Бойко Л.В.                                                                                      

 П О С Т А Н О В А

І М ' Я  М   У К Р А Ї Н И

14 грудня 2009 року                                                                     м. Хмельницький

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області Бойко Л.В., при секретарі Яцишиній Р.П.,  з участю захисника ОСОБА_1, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою   захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 20 листопада 2009 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду від 20 листопада 2009 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, не працюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення,  передбаченого ст. 124  КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді  позбавлення права керування транспортними засобами  строком на 1 рік.

           ОСОБА_2 визнано винним  в тому, що 20 жовтня 2009  року біля 10 год.10 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1   по вул.М.Рибалка в напрямку вулиці Прибузька в м.Хмельницькому, на перехресті з вул.Зарічанська, не вибрав безпечної швидкості руху, не стежив за технічним станом автомобіля, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем „Опель” номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався  в зустрічному напрямку, спричинивши  пошкодження автомобілів.

           В апеляції ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати, як незаконну, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.  Вказує, що   висновок суду про те, що ОСОБА_2 не стежив за технічним станом автомобіля  є необґрунтованим, оскільки  згідно  подорожнього листа   він пройшов технічний огляд, а  причиною  дорожньо-транспортної пригоди стала  раптова відмова гальмівної системи маршрутного  таксі, що виключає його вину у вчиненні правопорушення. Крім того,  судом не враховано, що ОСОБА_2 є єдиним годувальником  в сім'ї, а  позбавлення його права керування транспортним засобом позбавить його родину засобів до існування.

   Провівши апеляційний розгляд справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, ,які підтримали доводи  апеляційної скарги,  та перевіривши матеріали справи, вважаю, що  апеляція підлягає частковому задоволенню.

   Висновок суду про доведеність вини  ОСОБА_2 у вчиненні порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів   відповідає матеріалам справи, ґрунтується на наявних у ній доказах.

   Об'єктивно вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від  20 жовтня 2009 року  та приєднаними до нього  його особистими поясненнями, з яких вбачається, що  керуючи автомобілем  НОМЕР_1  він належним чином не слідкував за гальмівною системою транспортного засобу, за показами монометра на щитку приладів, своєчасно не помітив падіння тиску в гальмівній системі, в результаті чого  допустив зіткнення з автомобілем „Опель”, що рухався в зустрічному напрямку.

  Зазначені обставини підтверджується даними схеми дорожньо-транспортної пригоди, а також поясненнями потерпілого ОСОБА_3, який зазначав, що після  зіткнення автомобілів, ОСОБА_2   не прийняв мір до зупинки автобуса, яким він керував,  а збільшив швидкість та продовжив рух по вул.Зарічанській. Після висадки пасажирів  він намагався  продовжити рух автобуса.

  Доводи апеляційної скарги  про те, що в автомобілі ОСОБА_2  відбувся раптовий прорив обох діафрагм  гальмівних камер, що виключає його вину  у вчиненні правопорушення,  на увагу не заслуговують, оскільки докази цього в матеріалах справи відсутні. Не представив їх  і апелянт, а при складенні протоколу про адміністративне правопорушення зазначав, що він не слідкував за показами монометра на щитку приладів, а тому не помітив падіння тиску в гальмівній системі.

   Навіть при наявності вищезазначених пошкоджень в транспортному засобі спрацьовують захисні контури гальмівної системи, що дозволяє зупинити автомобіль.  ОСОБА_2 міг зупинити транспортний  засіб за допомогою стоянкового гальма, однак цього не зробив, а продовжив  рух, що свідчить про його вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

    Разом з тим, судом всупереч загальним правилам накладення стягнень, регламентованим ст.ст. 33-35 КпАП України не вмотивовано визначення ОСОБА_2 більш суворого стягнення, передбачене законом за дане правопорушення. Санкція ст. 124  КпАП України, за якою  ОСОБА_2 підданий стягненню, є альтернативною, що дає можливість застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, враховуючи, його сімейний стан, а також те,  що його заробіток пов'язаний з керуванням автомобілем.

     Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

   Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

      Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 20 листопада 2009 року стосовно ОСОБА_2 змінити, стягнення, призначене йому судом за ст. 124 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік замінити штрафом у розмірі    425 грн.

             Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду                 /підпис/                               Л.В.Бойко

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду                                                             Л.В.Бойко