Справа № 2а-10362/09/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
з участю представника позивача Пригари А. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Форест»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
В С Т А Н О В И В:
Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Форест»(далі –ТОВ «Форест») про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 8080,00 грн. та пені в розмірі 271,32 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в ТОВ «Форест»середньооблікова кількість штатних працівників в 2008 році складала 25 осіб, а тому, відповідно Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце. Відповідно поданого відповідачем звіту у товаристві з обмеженою відповідальністю «Форест»відпрацювала 1 особа три місяці в 2008 році, а отже відповідачем невиконаний норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, суду надав письмові заперечення, в яких проти позову заперечує. Свої заперечення проти позову обґрунтовує тим, що в 2008 році у товаристві працювала інвалід 3 групи ОСОБА_1 з 01.01.2008 року по 21.04.2008 року, а отже відповідач вважає, що ним норматив був виконаний. Відповідачем також надано лист Прилуцького міськрайонного центру зайнятості від 17.06.2009 року щодо наявності вакансій на працевлаштування інваліда за посадою «підсобний робітник»14.10.2008 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі – Закону) для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.
Частиною 2 статті 19 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 1442\11722.
Крім того, відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Згідно ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Частинами 9, 10 статті 19 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Згідно підпункту 2.1. пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. N 42 звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача в 2008 році становила 25 осіб та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особа.
Відповідно до списку працюючих інвалідів, який доданий до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, на товаристві у 2008 році працював один інвалід. Загальна кількість відпрацьованих місяців становить 3 місяці, що дорівнює середньообліковій кількості штатних працівників –0 осіб (3 міс./12 міс. = 0,25). Таким чином не виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце.
Відповідачем не надано суду докази того, що ним систематично надавалася державній службі зайнятості Звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках (форма № 3-ПН), а отже суд приходить до висновку, що відповідачем не були вжиті всі необхідні заходи для організації робочих місць для інвалідів, а тому є доцільним застосовувати санкції за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.
Річний фонд оплати праці, зазначений в звіті за 2008 рік на підприємстві відповідача складає 202 тис. грн., а середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 8080,00 грн.. Таким чином за одне нестворене робоче місце адміністративно-господарські санкції становлять 8080,00 грн.
Сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем у звіті про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках (форма № 3-ПН) не визначено.
Відповідно до частини1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»сума адміністративно-господарських санкцій визначається в розмірі середньої річної заробітної плати штатного працівника на відповідному підприємстві, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.
Таким чином, за одне нестворене робоче місце адміністративно-господарська санкція становить 8080,00 грн. Відповідачем суду не надано доказів щодо сплати ним суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 8080,00 грн. 00 коп., а отже сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році, що підлягає стягненню складає 8080,00 грн.
Суми адміністративно-господарських санкцій відповідачем до державного бюджету сплачені не були.
Зважаючи на те, що відповідачем несвоєчасно сплачено адміністративно-господарські санкції, то згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Відповідно до пункту 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.2007 року за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів стягується пеня на дату подання адміністративного позову до суду.
Постановою правління Національного банку України від 12.06.2009 року № 343 встановлена з 15.06.2009 року облікова ставка у розмірі 11% річних, кількість днів прострочення на день подання адміністративного позову становить 84 дні., а тому розмір пені, становить 271,32 грн.
Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Форест»є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а адміністративно-господарські санкції та пеня стягненню з відповідача.
Оскільки, спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати(судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Форест» задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Форест»(р/р 2600194058, ВАТ«Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 32275809) в дохід Державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет м. Прилуки, банк отримувача: ГУДКУ у Чернігівській області, рахунок: 31217230700006 МФО 853592, код ЄДРПОУ 22822145) 8080 (вісім тисяч вісімдесят) грн. 00 коп. адміністративно-господарських санкцій та 271 (двісті сімдесят одну) грн. 32 коп. пені.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Падій В.В.