Справа № 2а-9956/09/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.
за участю представника прокуратури Демидка Д.А.
представника позивача Варги О.В.
представника відповідача Євлах О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом прокурора Ічнянського району Чернігівської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ніжині про стягнення витрат пов’язаних з виплатою пенсії по інвалідності, -
В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду в Ічнянському районі Чернігівської області (далі – УПФУ в Ічнянському районі) звернулось до суду в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ніжині (далі – відділення Фонду в м. Ніжині) про стягнення заборгованості по відшкодування витрат пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності за період з 01.12.2007 року по 31.03.2009 року на загальну суму 1638,38 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відділенням Фонду в м. Ніжині не прийнято до заліку суми витрат пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності у сумі 1625,57 грн. та витрати на її доставку у розмірі 12,81 грн.
Представник прокуратури позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що управлінням Пенсійного фонду України в Ічнянському районі за період з 01.12.2007 року по 31.03.2009 року подано відповідачу акти щомісячної звірки на відшкодування витрат, пов’язаних з виплатою пенсій. Зазначені акти відповідачем були підписані, за виключенням суми пенсії пенсіонера ОСОБА_1, який отримав каліцтво 05.09.1983 року працюючи на Мінському заводі технологічних конструкцій Білоруської РСР і яка складається з основної виплати – 1625,57 грн. та витрат на виплату та доставку пенсії – 12,81 грн. , всього 1638,38 грн. та просив стягнути вказану суму на користь УПФУ в Ічнянському районі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що відповідачем правомірно не прийнято до заліку заборгованість з виплати та доставки пенсії по інвалідності пенсіонера ОСОБА_1 посилаючись на Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який передбачає відшкодування шкоди Фондом не за місцем його проживання, а за місцем настання нещасного випадку, тобто відшкодовує шкоду тим потерпілим, які отримали трудове каліцтво в Україні, а нині проживають за її межами.
Представник відповідача також зазначив, що відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та у зв’язку з втратою годувальника, який помер від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.203 року №5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року №376/7697 позивач та відповідач не є належними позивачами та належними відповідачами у справах про стягнення грошових коштів. Відповідач просив відмовити в задоволенні позову й у зв’язку з пропуском позивачем річного строку на звернення до суду за захистом прав та інтересів згідно статті 99 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що УПФУ в Ічнянському районі Чернігівської області виплачено 1638,38 грн. пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1., що підтверджується списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.12.2007 року по 31.03.2009 року, актами щомісячної звірки, а також актом про нещасний випадок на виробництві, які знаходяться в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що відділення Фонду в Ічнянському районі не прийняло до відшкодування витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві щодо ОСОБА_1. на загальну суму 1638,38 грн..
Стаття 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року №1105-ХІV (далі – Закон України №1105), передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 року №2272-ІІІ (далі – Закон №2272), Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат, затвердженим спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року №376/7697 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 4 цього Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:
• сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
• щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
• допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
• сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним (пункт 5 Порядку). Акти цих звірок подаються Головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат і до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (пункт 6 Порядку). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7 Порядку).
Таким чином, у зазначеному Порядку відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України.
Суми витрат з виплати та доставки пенсій визначають органи Пенсійного фонду на підставі Граничних тарифів на основі послуги зв'язку, затверджених наказом Державного комітету зв'язку та інформації України від 07.06.2002 року №120 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19.07.2002 року за №595/6883.
Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом №2272 (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Відповідно до п. 1.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. № 8-2, управління у своїй діяльності керується, зокрема, постановами правління Пенсійного фонду України.
Виходячи з того, що відповідно до вказаного Порядку відшкодування понесених Пенсійним фондом України витрат пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання передбачено шляхом здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України, суд приходить до висновку, що прокурор по справі обрав спосіб захисту прав позивача, який не відповідає змісту прав управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області та прокурором не дотримано встановленого порядку вирішення питання щодо стягнення грошових сум, а позивач не є тією особою, якій належить право вимоги.
Крім того, на підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ічнянському районі Чернігівської області також не є тією особою, до якої може бути звернена вимога позивача та яка повинна відповідати за адміністративним позовом, що, відповідно до положень ч. 1 ст. 52 КАС України, унеможливлює заміну неналежного позивача та відповідача і розгляд справи Чернігівським окружним адміністративним судом, оскільки тягне за собою зміну підсудності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог прокурора Ічнянського району Чернігівської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ніжині - відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Падій В.В.