2-1393/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2010 року         Комінтернівський районний суд

Одеської області в складі:

судді Рудніцького В.А.,

при секретарі Сухіні Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Комінтернівське справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу .

В судовому засіданні позивачка обґрунтувала свої вимоги наступним.

21 червня 1986 року у виконкомі Іванівської сільської Ради Монастиріщинського району Черкаської області вона зареєструвала шлюб з відповідачем, актовий запис №5.

Шлюб для сторін є першим.

Від шлюбних мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Приводом для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу послужило те, що на протязі їх сумісного життя відповідач не враховував її інтереси, у зв'язку з чим часто виникали сварки та скандали, відповідач зловживає спиртними напоями. Все це призвело до того, що вона втратила почуття поваги та любові до відповідача і довгий час вони не підтримують шлюбних відносин.

Вважає, що примирення між ними неможливе, тому просить розірвати шлюб. Витрати за розірвання шлюбу в органах РАЦС просить покласти на відповідача, оскільки він винен в припиненні сімейних відносин. Дитину просить залишити їй на виховання.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю, не заперечує проти задоволення позовних вимог, та пояснив суду, що з позивачкою вони не підтримують сімейні стосунки довгий час. Неповнолітній син проживає разом із позивачкою, тому після розірвання шлюбу місце проживання дитини просить визначити із нею.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст.109 СК Україні шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і

збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини, на примирення не згодні.

За таких обставин суд вважає, що відкладення розгляду справи з метою примирення сторін є недоцільним.

На підставі ст. 104, 105 ,110 СК України, керуючись ст. 15, 30, 62, 202, 203, 209 ЦПК України, суд

Вирішив :

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ( дошлюбне прізвище Тишеніна) ОСОБА_4 та ОСОБА_2, який зареєстровано 21 червня 1986 року у виконкомі Іванівської сільської Ради Монастиріщинського району Черкаської області, актовий запис №5.

Неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати з матір’ю, позивачкою по справі.

Державне мито, що стягується при реєстрації розірвання шлюбу покласти на відповідача, стягнувши з нього 17 грн., звільнивши від сплати держмита позивачку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: