Справа № 22ц – 1920/09 Головуючий першої інстанції: Кірімова О.М.
Категорія: 46 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
У Х В А Л А
Іменем України
21 вересня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Лисенка П.П.,
суддів: Колосовського С.Ю.,
Базовкіної Т.М.,
при секретарі судового засідання: Завтурі О.С.,
за участю відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_5 -
ОСОБА_6,
ОСОБА_2
на рішення Братського районного Миколаївської області від 11 червня 2009 року, яке ухвалене за позовами ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, третьої особи із самосійними вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про відшкодування витрат на будівництво те ремонт жилого будинку,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2007 р. ОСОБА_5 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що з 4 вересня 2004 р. по 16 січня 2007 р. перебувала у шлюбі з відповідачем. Під час сумісного проживання за спільні кошти сім’ї вони купили жилий будинок АДРЕСА_1 а також речі побутового вжитку загальною вартістю 6531 грн.
Посилаючись на те, що після розірвання шлюбу відповідач не визнає її право на спірне майно, перешкоджає у користуванні ним, позивачка просила суд визнати за нею право власності на Ѕ частину жилого будинку, провести поділ в натурі всього майна, а за відсутністю такої можливості – вирішити питання про стягнення компенсації його вартості.
У вересні 2008 р. ОСОБА_4, який вступив у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спора, пред’явив позов до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про відшкодування витрат на будівництво те ремонт жилого будинку і просив стягнути з кожного із відповідачів по 35657 грн. 63 коп., витрачених ним на будівництво та ремонт спірного будинку.
Рішенням Братського районного Миколаївської області від 11 червня 2009 р. позов ОСОБА_5 задоволено.
Постановлено визнати за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину незавершеного будівництвом жилого будинку АДРЕСА_1
Позов ОСОБА_4 задоволено: стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 по 36103 грн. з кожного витрат на будівництво і ремонт жилого будинку та судових витрат.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 просить змінити рішення в частині позовних вимог ОСОБА_4 у зв’язку з їх недоведеністю й відмовити у задоволенні цих вимог.
ОСОБА_2 також подав апеляційну скаргу й вказував на те, що суд не врахував обсягу дійсної участі позивачки у ремонті та добудові спірного будинку, а тому просить рішення суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_5 змінити, визнавши за нею право власності на 1/3 частину будинку.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_5 ОСОБА_4 вказує на безпідставність її доводів й просить у задоволенні скарги відмовити, а рішення суду – залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, його представника, третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з 4 вересня 2004 р. по 16 січня 2007 р. перебували у шлюбі. У 2004 р. ними за спільні кошти було придбано незавершений будівництвом жилий будинок АДРЕСА_1 побутову техніку та інше рухому майно загальною вартістю 6531 грн. Ступінь готовності будинку становить 88%.
Розглядаючи справу, суд вважав, що від стягнення грошової компенсації за належну їй частку у жилому будинку позивачка відмовилась, а щодо її вимог про поділ речей побутового вжитку, то в цій частині сторонами укладено мирову угоду, умови якої виконано. За такого зазначені вимоги судом не розглядались.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
В матеріалах справи відсутня викладена в будь-якій формі заява ОСОБА_5 про відмову від вимог щодо поділу спірного будинку в натурі або виплату грошової компенсації за належну їй частку у будинку. Не приймалась судом і ухвала про закриття провадження у справі за такими вимогами.
На а.с. 21 (т. 1) є заява ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди в частині вимог про поділ речей побутового вжитку та закриття провадження у справі в цій частині.
В порушення вимог частин 3, 4, 5 ст. 175 ЦПК України суд не роз’яснив сторонам наслідки такого рішення та не вирішив питання про затвердження мирової угоди і закриття провадження у справі в зазначеній частині.
Таким чином, в установленому законом порядку відмова позивачки від вимог про поділ майна в натурі, стягнення грошової компенсації її частки в будинку не була заявлена, заява сторін про затвердження мирової угоди в частині поділу іншого майна судом не прийнята. Тому ці вимоги залишились не розглуниті судом, хоча були заявлені в установленому законом порядку.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави для скасування заходів заперечення позову.
Вирішуючи позов про поділ незакінченого будівництвом будинку, суд виходив з рівності часток подружжя у спірному майні. При цьому суд не звернув уваги на положення частин 6, 7 ст. 57 СК України, на заперечення ОСОБА_2 про те, що після припинення сімейних стосунків з позивачкою у спірному будинку було виконано значні будівельні роботи та роботи по оздобленню приміщення, і не перевірив, який обсяг робіт було здійснено після фактичного припинення шлюбних відносин сторін, чи збільшило це вартість будинку і на скільки.
Також суд вважав встановленим можливість визначення окремих частин, що підлягають виділу у незакінченому будівництвом будинку, та технічну можливість доведення до кінця будівництва сторонами.
Однак, як для встановлення можливості визначення окремих частин, що підлягають виділу, та технічної можливості доведення до кінця будівництва сторонами, так і обсягу будівельних робіт, виконаних після припинення сторонами шлюбних відносин, а також для визначення дійсної вартості спірного об’єкту нерухомості необхідні спеціальні знання. Тому в силу ч. 1 ст. 143 ЦПК України по справі за клопотаннями представників сторін було призначено судову будівельно-технічну експертизу та додаткову будівельно-технічну експертизу (том 1, а.с. 27, 82).
Суд, беручі до уваги звіти, отримані на виконання ухвал про призначення експертиз (том 1, а.с. 33-66, 92-134), залишив поза увагою, що це не є висновками експертів, експертизи було призначено з порушеннями вимог ст. ст. 7, 9, 10 Закону України «Про судову експертизу» особам, які не мають кваліфікації судового експерта.
Задовольняючи позов третьої особи, суд не звернув належної уваги на роз’яснення, що надані в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4 жовтня 1991 р. з наступними змінами «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на жилий будинок», відносно того, що інші особи (не подружжя і не члени однієї сім’ї), що брали участь у будівництві жилого будинку (його купівлі) не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво (купівлю будинку) якщо допомогу забудовнику (покупцю) вони надавали не безоплатно та не з’ясував, на яких умовах ОСОБА_4 витрачав кошти на будівництво спірного будинку, та чи існувала між ним та відповідачами домовленість про їх повернення.
З урахуванням викладеного та в силу п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасування з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, вирішити усі заявлені позовні вимоги, обговорити питання щодо призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, перевірити твердження та заперечення сторін й вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Братського районного Миколаївської області від 11 червня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: