Справа № 22ц – 2530/09 Головуючий першої інстанції: Гречана С.І.
Категорія: 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
12 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Лисенка П.П.,
суддів: Колосовського С.Ю.,
Базовкіної Т.М.,
при секретарі судового засідання: Завтурі О.С.,
за участю представника відповідача – Дехтяренка О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Український інноваційний банк»
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2009 року, яке ухвалене за позовом ОСОБА_3 до акціонерного товариства «Український інноваційний банк» про повернення банківського вкладу,
в с т а н о в и л а :
У травні 2009 р. ОСОБА_3 звернулася з позовом до акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (далі – Банк) про повернення банківського вкладу.
В обґрунтування своїх вимог позивачка вказувала, що 21 квітня 2008 р. уклала з відповідачем договір банківського вкладу (вклад «Депозит-Гарант), за умовами якого внесла на депозитний рахунок № НОМЕР_1, відкритий Банком, 1000000 грн. на строк з 21 квітня 2008 р. по 22 квітня 2009 р. за умови нарахування 16% річних за користування коштами.
Посилаючись на те, що у порушення умов договору та вимог закону відповідач, незважаючи на звернення позивачки, відмовляється повернути суму вкладу з процентами після закінчення строку дії договору, ОСОБА_3 просила суд стягнути з Банку 1171959 грн. заборгованості по вкладу, 562540 грн. 74 коп. пені за порушення умов виконання зобов’язань на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», 16% річних за період після закінчення строку договору – 8219 грн. 77 коп. та судові витрати.
В подальшому позивачка уточнила свої вимоги і просила стягнути з відповідача суму заборгованості по вкладу з урахуванням індексу інфляції - 1180632 грн. 37 коп., 16% річних з 21 квітня по 12 червня 2009 р. - 26206 грн. 53 коп. та судові витрати.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Постановлено стягнути з Банку на користь позивачки 1180632 грн. 37 коп. суми вкладу з урахуванням індексу інфляції, 26200 грн. 53 коп. відсотків та 5250 грн. судових витрат.
Додатковим рішенням від 10 вересня 2009 р. з відповідача стягнуто на користь держави 1700 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі представник Банку вказує на невідповідність висновків суду нормам матеріального права в частині стягнення відсотків за користування коштами з 22 квітня по 12 червня 2009 р. й просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, виходячи з ставки по відсотках в розмірі 2%.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 21 квітня 2008 р. ОСОБА_3 уклала з Банком договір банківського вкладу фізичної особи «Депозит-гарант» № НОМЕР_2, за умовами якого позивачка передала відповідачу 1000000 грн. на строк з 21 квітня 2008 р. по 22 квітня 2009 р. за умови повернення вказаної суми вкладу по закінчення строку договору з нарахуванням 16% річних за користування коштами. Після закінчення строку дії договору позивачка повідомила Банк про бажання отримати кошти, але відповідач свої зобов’язання не виконав.
З урахуванням викладених обставин та положень ст. ст. 526, 611, 625, 1060 ЦК України суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача суми вкладу з урахуванням інфляції та процентів на суму вкладу за час дії депозитного договору (з 21 квітня 2008 р. по 22 квітня 2009 р.).
В той же час з рішенням суду в частині стягнення з відповідача 16% на суму вкладу за період після закінчення дії договору колегія суддів не може погодитись, оскільки при вирішенні даних вимог судом було помилково застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно пунктів 3.1, 3.2 договору Банк нараховує на суму залишку по рахунку проценти, виходячи з процентної ставки 16 % річних, яка є фіксованою на термін, зазначений в п. 2.1 (з 21 квітня 2008 р. по 22 квітня 2009 р.), і може бути змінена тільки за згодою сторін.
Пунктом 8.2 договору передбачено, що його дія припиняється закінченням терміну зберігання коштів відповідно до п. 2.1 цього договору за винятком продовження його дії.
Таким чином, дія договору депозиту, укладеного ОСОБА_3, закінчилась 22 квітня 2009 р., отже відповідно до умов, викладених в п. 3.2 договору, відсутні підстави для нарахування після зазначеної дати 16% річних на суму залишку по вкладу.
В силу ст. 1070 ЦК України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Проценти сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.
Тобто після спливу строку, на якій було укладено договір, є підстави для стягнення з Банку процентів за користування грошовими коштами позивачки у розмірі, що сплачується Банком за вкладом на вимогу, і який згідно наказу голови правління Банку від 16 квітня 2009 р. № 78 становить 2%. За такого з 23 квітня 2009 р. по 12 червня 2009 р. підлягає стягненню 3275 грн. 07 коп. (1171959,87 грн. : 100% х 2% : 365 днів х 51 день).
Враховуючи викладене рішення суду в частині стягнення відсотків за користування грошовими коштами за період з 23 квітня по 12 червня 2009 р. в силу п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно змінити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Український інноваційний банк» задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2009 року в частині стягнення заборгованості по відсотках за період з 23 квітня 2009 року по 12 червня 2009 року змінити.
Стягнути з акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на користь ОСОБА_3 3275 (три тисячі двісті сімдесят п’ять) грн. 07 коп. відсотків за користування коштами за період з 23 квітня 2009 року по 12 червня 2009 року.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: