Справа № 2432/09 Головуючий першої інстанції: Єгорова Н.І.
Категорія: 23 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
У Х В А Л А
Іменем України
19 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Лисенка П.П.,
суддів: Колосовського С.Ю.,
Базовкіної Т.М.,
при секретарі судового засідання: Аніщенко Д.В.,
за участю позивачки ОСОБА_2, представників сторін: позивачки – ОСОБА_3, відповідача – Чепари В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства з орендними відносинами «Урожай»
на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 28 липня 2009 року, яке ухвалене за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства з орендними відносинами «Урожай» про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення,
в с т а н о в и л а :
В лютому 2009 р. ОСОБА_2 звернулася з позовом до приватного підприємства з орендними відносинами «Урожай» (далі – Підприємство) про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки.
В обґрунтування своїх вимог позивачка вказувала, що 1 березня 2000 р. між нею (орендодавцем) і відповідачем (орендарем) укладено договір оренди належної їй земельної частки (паю) розміром 3,96 умовних кадастрових гектарів строком на 5 років за умови виплати орендної плати в розмірі 1% вартості паю в натуральному вигляді. Додатковою угодою сторін від 30 листопада 2001 р. строк дії договору продовжений до 30 листопада 2016 р. 1 вересня 2004 р. нею отримано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 4,6 га. Посилаючись на те, що за 2006-2008 роки орендна плата виплачена в розмірі меншому, ніж передбачено Указом Президента України від 2 лютого 2002 р. № 90 «Про додаткові міри соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», позивачка просила суд розірвати зазначений договір оренди земельної частки (паю) та стягнути з відповідача 746 грн. 55 коп. заборгованості з орендної плати.
В подальшому позивачка уточнила та доповнила свої вимоги і просила про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) від 1 березня 2000 р. у зв’язку з невиконанням умов щодо оплати орендної плати, стягнути з відповідача 1689 грн. 07 коп. недоплаченої орендної плати та зобов’язати відповідача повернути земельну ділянку.
Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 28 липня 2009 р. позов задоволено.
Постановлено розірвати договір оренди земельної частки (паю) від 1 березня 2000 р., укладений між ОСОБА_2 та Підприємством, покладено обов’язок на Підприємство повернути позивачці земельну ділянку, площею 4,6 га, розташовану в межах території Щасливської сільської ради, після збору врожаю 2009 р. на цій ділянці. Розподілено судові витрати.
В апеляційній скарзі Підприємство вказує на порушення судом норм матеріального й процесуального права, неповне з’ясування судом обставин спору, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи й просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у позові.
У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує на безпідставність її доводів й просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, позивачки, її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 1 вересня 2000 р. між ОСОБА_2 (орендодавець) та Підприємством (орендар) укладено договір оренди земельної частки (паю) розміром 3,96 умовних кадастрових га, що належала позивачу на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), виданого Доманівською районною державною адміністрацією. Договір укладено строком на 5 років за умови виплати відповідачем орендної плати в розмірі 1 % вартості належної позивачці земельної частки. Додатковою угодою від 30 листопада 2001 р. сторони продовжили строк дії договору до 2016 р. 1 вересня 2004 р. ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 4,6 га в межах території Щасливської сільської ради Доманівського району Миколаївської області. Після отримання державного акту договір оренди не переукладався, але відповідач продовжує використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням та сплачувати позивачці орендну плату.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що ним розглянуті всі позовні вимоги, а позивачка відмовилася від вимог про стягнення заборгованості з орендної плати.
Однак, такий висновок суду не відповідає вимогам процесуального закону.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
На а.с. 75 знаходиться заява ОСОБА_2 про відмову від позовних вимог про стягнення недоплаченої орендної плати.
В силу частин 3 ст. 174, п. 3 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 206 ЦПК України, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом, суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Суд в порушення зазначених норм ухвалу про закриття провадження у справі не постановив. Таким чином, в установленому законом порядку відмова ОСОБА_2 від вимог про стягнення заборгованості по орендній платі не була прийнята і ці вимоги залишились не розглуниті, хоча і були заявлені в належному порядку.
Крім того, вирішуючи позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, суд не звернув увагу, що позивач вказував дві підстави: неналежне виконання умов договору (виплату орендної плату частково), а також на отримання державного акту на право власності на земельну ділянку, тобто на зміну статусу як орендодавця, так і предмету оренди.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здісненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Суд залишив поза увагою наведені обставини справи та вимоги закону й не уточнив у позивача, з яких підстав він просить повернути земельну ділянку: у зв’язку з неналежним виконанням умов договору оренди землі, чи у зв’язку з припиненням цього договору внаслідок отримання державного акту на право власності не земельну ділянку.
Наведене є в силу п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, розглянути всі заявлені вимоги, уточнити позовні вимоги, їх підстави та в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу приватного підприємства з орендними відносинами «Урожай» задовольнити частково.
Рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 28 липня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншому судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: