Справа №22-ц-2360/09р.                       Головуюча   по  першій    інстанції  Тихонова Н.С.

Категорія  27                                     Суддя-доповідач апеляційного  суду   Довжук Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

               22 жовтня  2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого        -        Козаченка В.І.,

суддів: Мурлигіної О.Я., Довжук Т.С.,  

при секретарі судового засідання  Поліщук Ю.В.,

за участю позивача                              ОСОБА_3,                                                                                        

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною   скаргою  

 Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 липня  2009 року за позовом

ОСОБА_3  

до

Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»

(далі – ВАТ КБ  «Надра»)

про виконання договірних зобов'язань,

В С Т А Н О В И Л А :

         13 травня 2009   року  позивач   звернувся  до  суду з  позовом до ВАТ КБ «Надра»  про виконання договірних зобов’язань за договором  банківського вкладу (депозиту) та 3 % річних за час прострочення договору, а саме з 03 квітня 2009 року по 13 травня 2009 року.  

Позивач зазначав, що 3 жовтня 2008 року уклав з відповідачем  договір № 640850 строкового банківського вкладу ( депозиту) "Мій вибір" , за умовами якого передав банку 12 150 доларів США строком  на 6 місяців зі сплатою 12 % річних. Посилаючись на те, що строк дії договору сплинув 3 квітня 2009 року, а відповідач відмовився повернути вклад, позивач просив стягнути 97 929 грн., які еквівалентні сумі вкладу, та 321 грн. 96 коп. річних за порушення грошового зобов'язання.

Посилаючись на вказане, позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2009 року позов задоволено в повному обсязі. Також з відповідача стягнуті судові витрати.

В апеляційній скарзі представник ВАТ КБ "Надра" просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду є незаконним та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення позивача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Суд першої інстанції  повно і всебічно дослідив обставини справи, надав їм належну оцінку, перевірив їх доказами, які були представлені сторонами, і на підставі ст.ст. 1058 – 1061, 1070 ЦК України прийшов до правильного висновку, про  безпідставність відмови ВАТ КБ «Надра»  в задоволенні вимоги позивача щодо повернення банківського вкладу.  Тому суд правильно задовольнив позов.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" ( далі - Закон), в редакції, яка діяла  до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків" від 24 липня 2009 року,  мораторій на задоволення вимог кредиторів поширювався на зобов'язання, строк виконання яких настав до призначення тимчасової адміністрації.

Постановою Правління Національного Банку України  від 10 лютого 2009 року № 59  в ВАТ КБ «Надра» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців та призначено тимчасову адміністрацію з 10 лютого 2009 року на один рік (а.с. 23).

З матеріалів справи вбачається, що строк виконання зобов'язань ВАТ КБ «Надра» перед  ОСОБА_3 за договором  банківського вкладу  настав 03 квітня  2009 року, тобто після призначення тимчасової адміністрації та введення мораторію.

Однак, мораторій, введений 10 лютого 2009 року, не поширювався на зобов'язання банку за вказаним договором, строк виконання якого настав 03 квітня 2009 року.

Крім того,  за частиною 3 статті 85 Закону протягом дії мораторію заборонялось стягнення за виконавчими документами, нарахування неустойки, інших фінансових санкцій за порушення грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів.

Отже, у будь-якому разі, мораторій  не поширювався на виконання основного грошового зобов'язання, у тому числі і повернення депозитного вкладу,  незалежно від строку виконання зобов'язань.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором та, за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, що передбачено вимогами ст. 1070 ЦК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що банк звільняється від обов'язку повернути депозитний вклад ОСОБА_3 на час введення мораторію,  суперечать змісту статті 85 Закону в редакції, яка діяла до 05 серпня 2009 року та змісту вищезазначених норм матеріального права.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не містить. Тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване  рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права та є законним й обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 303, 305, 308, 313, 315  ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»   відхилити,  а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва  від 13 липня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий                                                                                              

Судді