Справа №  22-ц-1604/09р.                          Головуючий  1 інстанції  Бобровський І.М.

Категорія  37                                                Доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.

У Х В А Л А

         03 вересня  2009 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

         головуючої            -         Буренкової К.О.,

         суддів:    Лівінського І.В.,    Довжук Т.С.,

         при секретарі судового засідання  Поліщук Ю.В.,                  

         за участю   позивачки                   ОСОБА_2,

         представника позивачки                        ОСОБА_3,  

розглянула у  відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення  Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від  29 квітня  2009 року   за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_4,

треті особи: директор гаражного кооперативу «Енергетик» ОСОБА_5, ОСОБА_6,

про визнання   права власності,

ВСТАНОВИЛА:

         29 липня 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на гаражний бокс № 140 в гаражному кооперативі «Енергетик» та на автомобіль «ЗАЗ-968 М».

         Позивачка вказувала,  що 20 квітня 1990 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_7. На час укладення шлюбу він мав зазначені вище гараж та автомобіль. Після його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 син чоловіка забрав у неї документи на гараж та автомобіль, хоча зазначене майно належить їй як жінці померлого.  

         Посилаючись на вказане, ОСОБА_2 просила позов задовольнити.

         Рішенням  Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від  29 квітня  2009 року в задоволенні позову відмовлено.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_2  просить рішення суду скасувати і  постановити   нове рішення про задоволення її позову.  На думку апелянта, рішення суду є необґрунтованим та незаконним.

         Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та її представника,  дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

         Відмовляючи у задоволенні позову  ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив зі спливу строку позовної давності в межах якого позивачка повинна була звернутися до суду з даним позовом.

         Між тим з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він дійшов його без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін в даних правовідносинах, належної правової оцінки зібраних у справі доказів, з  порушенням норм матеріального та  процесуального права.

         Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном та, якщо він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії спадкоємець  повинен був здійснити на протязі шести  місяців з часу відкриття спадщини.

         Як зазначала позивачка, після смерті чоловіка, вона своєчасно звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та, крім того,  з 1990 року і  на час його смерті  - ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала з ним.

         Між тим, суд не перевірив вказані доводи позивачки, не  витребував з нотаріальної контори спадкову справу щодо померлого  ОСОБА_7 та не оглянув цю справу в суді.

         Також судом встановлено, що спірний гаражний блок був переоформлений в кооперативі «Енергетик»  до спливу шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, що суперечить вимогам ст. 552 ЦК УРСР та відповідач був прийнятий у члени цього кооперативу.

         Однак, позивачкою не оспорюються зазначене членство відповідача у кооперативі «Енергетик», а  суд усупереч вимогам ч. 4 ст. 10 ЦПК України не сприяв всебічному і повному з’ясуванню обставин справи та не роз’яснив позивачці її право на оспорювання зазначеної дії відповідача.

         Крім того, суд не з’ясував, чи був спірний гаражний бокс у власності померлого, а якщо був, то суд не звернув увагу на відсутність в матеріалах справи відомостей щодо права власності на цей бокс.

         Тобто, суд визнав встановленими ті обставини, які не підтверджені належними доказами.

         Проте, як вбачається з матеріалів справи, суд 04 вересня 2008 року притягнув директора гаражного кооперативу «Енергетик» до участі у справі в якості  третьої особи (а.с. 20). В судовому засіданні вказаний директор був допитаний в якості свідка (а.с. 77-78).

         Враховуючи, що судом необхідно перевірити обґрунтованість прийняття відповідача до членів гаражного кооперативу, суду необхідно вирішити питання про притягнення до участі у справі гаражного кооперативу «Енергетик» в якості  відповідача.

         Також, як вбачається з матеріалів справи,  у померлого ОСОБА_7 від першого шлюбу було двоє дітей: син ОСОБА_4 та донька  ОСОБА_8, які є спадкоємцями першої черги разом з позивачкою. Але ОСОБА_8 не була притягнута до участі у справі  та відомості щодо її відмови від прийняття спадщини в матеріалах справи відсутні.        

         Таким чином, незаконність та необґрунтованість судового рішення є підставою для його скасування, а вирішення питання про права та обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі у справі, є підставою для передачі справи на новий судовий розгляд відповідно до п. 4 ст. 311 ЦПК України.

         При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, уточнити письмово вимоги ОСОБА_2, з'ясувати дійсні обставини спору,  права та обов'язки сторін,  перевірити їхні доводи й заперечення, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи,  з'ясувати коло суб'єктів спірних правовідносин, і в залежності від встановленого ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

         Керуючись статями   303, 311, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

         Апеляційну скаргу   ОСОБА_2 задовольнити частково.

         Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від  29 квітня  2009 року скасувати,   а справу направити на новий розгляд в той же суд  іншому судді.      

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але  може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом  двох місяців.

          Головуюча

          Судді

          Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно з’ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, які були представлені сторонами, і дійшов правильного висновку про те, що за позивачкою вже визнано право власності на спірну квартиру та підстави визнання цього права повторно відсутні. Тому, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

         Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Центрального суду м. Миколаєва від 21 квітня 2006 року за позивачкою  визнано  право власності на квартиру АДРЕСА_1 по  в м. Миколаєві  (а.с. 5).

         На підставі зазначеного рішення суду 06 червня 2006 року за ОСОБА_9 було зареєстровано право власності на спірну квартиру (а.с. 11).

         Доводи апеляційної скарги стосовно того, що рішення суду є необґрунтованим та незаконним, є безпідставними, так як спростовуються матеріалами справи, а  посилання в апеляційній скарзі на ст. 392 ЦК України, як на підставу для задоволення позову, є помилковими, так як ґрунтуються на неправильному тлумаченні закону.

         Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що воно узгоджується з наявними в справі доказами і відповідає вимогам закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.

          Керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

          Апеляційну скаргу  ОСОБА_10 відхилити ,  а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від  30 червня 2006 року залишити без змін .        

         Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом  двох місяців з дня  її проголошення.

          Головуюча

          Судді