Справа № 22ц-2924/09 р.                    Головуючий  по 1-й  інстанції Гаврасієнко В.О.  

                                                                Доповідач   апеляційного   суду    Довжук Т.С.

У Х В А Л А

         10 грудня  2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

         головуючого         -        Козаченка В.І.,

         суддів: Мурлигіної О.Я.,  Довжук Т.С.,

         при секретарі судового засідання  Голубкіній О.О.,

         за участю заявника                                  ОСОБА_2,        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві  матеріали  позовної заяви  за

апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу  Заводського  районного суду м. Миколаєва від 15 жовтня 2009 року за позовом  

ОСОБА_2

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодром»

(далі – ТОВ «Автодром»),

третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Заводському  районі м. Миколаєва (далі – Управління пенсійного фонду),

про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного  прогулу, моральної шкоди, внесення змін запису у трудової книжці та покладення інших зобов’язань,

ВСТАНОВИЛА:

         25 вересня 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ТОВ «Автодром» про захист трудових прав.

         Позивач зазначав, що з 02 липня 2007 року по 26 червня 2009 року  знаходився з відповідачем в трудових відносинах та працював старшим автоелектриком.  В червні 2009 року відповідач повідомив про його звільнення з роботи  за власним бажанням, про що зробив запис у трудову книжку про його звільнення з 03 січня 2008 року.

         Посилаючись на порушення відповідачем  вимог трудового законодавства, позивач просив поновити його на роботі на посаді авто- електрика,  внести зміни запису у трудовій книжці про дійсний період його роботи, стягнення компенсації за відпуску та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та зобов’язати відповідача провести відповідні відрахування до Управління пенсійного фонду.

         Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 вересня 2009 року позовна заява ОСОБА_2 залишена без руху як така, що не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України. Позивачу запропоновано в строк до 14 жовтня 2009 року усунути зазначені в цій ухвалі недоліки позовної заяви.

         Наступною ухвалою судді цього ж суду від 15 жовтня 2009 року позовна заява  повернута як неподана на підставі ч. 2 ст. 121 ЦПК України.

         В апеляційній скарзі заявник просить  ухвалу судді від 15 жовтня 2009 року скасувати, як постановлену з порушенням вимог процесуального закону.

         Заслухавши суддю - доповідача, пояснення  заявника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

         Як   вбачається з матеріалів позовної заяви, суддя ухвалою від  25 вересня 2009 року залишив її без руху. На його думку, позивачу необхідно  уточнити вимоги в частині внесення зміни в трудову книжку, в частині покладення зобов’язань провести нарахування до пенсійного фонду та підстави залучення Управління пенсійного фонду  до участі у справі.

           Оскільки, як вважав суддя, у встановлений ним строк  зазначені в ухвалі вказівки ОСОБА_2  не виконав, ухвалою від 15 жовтня 2009 року позовна заява була повернута як неподана.

         Між тим, колегія суддів не може погодитись з висновком судді про те, що позовна заява не відповідає  вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки це суперечить матеріалам цієї позовної заяви та діючому процесуальному законодавству.

         Так, ч. 1 ст. 121 ЦПК України передбачено, що підставою для залишення позовної заяви без руху є порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 119 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви. Цей перелік вимог є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає.

         Залишаючи позовну заяву без руху, суддя не зазначив жодної підстави, які передбачені  п. п. 1 - 7 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.

         Крім того, суддя не врахував, що відповідно до ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі, в ході якого суд, згідно зі ст. 130 ЦПК України, з'ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки їх подання, вирішує питання про витребування доказів за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, що також передбачено ст. 137 ЦПК України.

         Також, відсутність доказів порушення прав позивача чи відсутність права вимоги є підставою для відмови у задоволенні позову, а не перешкодою у відкритті провадження у справі.

         За таких обставин не має підстав вважати, що ОСОБА_2  при пред'явленні позову порушені вимоги  ст. 119 ЦПК України.            

         Оскільки оскаржена ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального закону, то колегія суддів вважає, що її необхідно скасувати, а матеріали позовної заяви повернути до того ж суду для вирішення питання  про відкриття провадження у справі.        

         Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

         Апеляційну скаргу  ОСОБА_2   задовольнити.

         Ухвалу судді Заводського районного суду  м. Миколаєва від 15 жовтня 2009 року скасувати , а матеріали позовної заяви повернути до того ж суду   для  вирішення питання про відкриття провадження у справі .

         Ухвала оскарженню не підлягає.

         Головуючий    

         Судді