Справа № 22ц-2932/09 Головуючий суду першої інстанції – Батченко О.В.
Категорія 6 Суддя доповідач апеляційного суду – Шаманська Н.О. .
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2009 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого – Данилової О.О . ,
суддів – Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
при секретарі – Аніщенко Д.В.,
за участю прокурора – Брезіцького В.С., представника відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
прокурора Центрального району м. Миколаєва в інтересах Миколаївської міської ради
на заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2009 р., ухваленого за позовом
ОСОБА_3
до
Миколаївської міської ради
про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,
в с т а н о в и л а:
В липні 2009 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до Миколаївської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Позивач зазначав, що він є власником земельної ділянки площею 0,1200 га, яка розташована по АДРЕСА_1. На зазначеній земельній ділянці позивач самочинно побудував житловий будинок літ. „А-1”, площею забудови 153, 8 кв.м., загальною площею 123, 4 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., житлову мансарду літ. „Амс” площею забудови 58,5 кв.м., загальною площею 51,1 кв.м., житловою площею 39,9 кв.м., разом по житловому будинку літ. „А-1” загальна площа 174,5 кв.м., житлова площа – 84, 3 кв.м.
Посилаючись на те, що відповідач відмовляється зареєструвати за ним право власності на самочинно побудовані споруди, незважаючи на наявність погоджень відповідних органів та сусідів, позивач просив визнати за ним право власності на зазначені споруди.
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2009 р. позов задоволено. За ОСОБА_3 визнано право власності на самочинно побудований житловий будинок літ. „А-1”, загальною площею 174,5 кв.м., житловою площею – 84, 3 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі прокурор Центрального району м. Миколаєва просив скасувати рішення суду, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що справа розглянута судом без участі Миколаївської міської ради та без з’ясування обставин і фактів, які можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на підставі наступного.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що ним належним чином повідомлені сторони про час та місце судового засідання та виконано вимоги закону щодо встановлення обставин, наявність яких є підставою для визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Однак з такими висновками погодитися не можна, оскільки суд дійшов до них внаслідок неналежного дослідження всіх обставин справи та неправильного застосування норм процесуального та матеріального права.
Відповідно до положень частин 3, 5 ст. 376 ЦК України, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, а також на вимогу власника земельної ділянки на якій самочинно збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на земельній ділянці, яку він придбав у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, самочинно побудував житловий будинок літ. „А-1”, загальною площею 174,5 кв.м., житловою площею – 84, 3 кв.м. При цьому позивач отримав погодження головного управління містобудування та архітектури Миколаївського міськвиконкому, санітарно-епідеміологічної станції Центрального району та відділення державного пожежного нагляду Центрального відділу МНС.
Проте, згідно Положення „Про державну архітектурно-будівельну інспекцію”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 р., державний нагляд і контроль у сфері архітектури та будівництва здійснює державна архітектурно-будівельна інспекція.
Однак до цієї інспекції за висновком щодо можливості оформлення спірного будівництва позивач не звертався і дозволу не отримав.
До того ж, в матеріалах справи відсутній план земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво із відображенням сусідніх земельних ділянок, що унеможливлює з’ясування судом питання щодо відсутності факту порушення прав усіх суміжних землекористувачів, чи власників земельних ділянок.
Водночас, ст. 12 Закону України „Про планування і забудову територій” (далі – Закон) передбачено, що вирішення питання вибору, вилучення (викупу)\земельних ділянок, надання дозволу на будівництво об’єктів містобудування, вирішення питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкцій, реставрацій, капітального ремонту об’єктів містобудування та упорядкування територій віднесені до компетенції міської ради.
Разом з цим, ухвалюючи заочне рішення у справі за позовом до Миколаївської міськради про визнання права власності на самочинне будівництво, суд в порушення положень ст. ст. 74, 76 ЦПК України не повідомив відповідача про час і місце розгляду справи.
Порушення судом порядку, встановленого для вирішення питання про розгляд справи у відсутність будь-кого з осіб, які належним чином не повідомлені про час і місце судового засідання, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати наведене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об’єктивного з’ясування дійсних обставин справи та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу прокурора Центрального району м. Миколаєва в інтересах Миколаївської міської ради задовольнити.
Заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2009 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду , в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: