Справа № 22ц-1250/ 2009 р.         Головуючий першій інстанції – Копейка Т.О.

Категорія 34                 Доповідач апеляційного суду - Шаманська Н.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 травня 2009 р.  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого:   Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,  

            при секретарі:   Варміш О.С.,

за участю:  позивача -  ОСОБА_3 представників відповідача  - ОСОБА_2., ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон”

на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області  від  25 березня 2009 р. ухваленого  за позовом

ОСОБА_3,

ОСОБА_5

                                                                       до

товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон” ( далі – ТОВ СП „Нібулон”)

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2008 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулись з позовом до ТОВ СП „Нібулон” про відшкодування  матеріальної та моральної шкоди.

Позивачі зазначали, що 22 грудня 2000 р. між ними та відповідачем були укладені договори оренди земельних часток (паїв) згідно яких вони передали відповідачу в оренду земельні частки  (паї) розмірами по 10,85 умовних кадастрових гектарів кожний. 20 жовтня 2004 р. позивачі  отримали державні акти на право приватної власності на землю. Після чого,  вирішили самостійно господарювати на належних їм  земельних  ділянках,  відхиливши пропозицію відповідачів про переукладання  договорів оренди.

Однак відповідач на протязі 2004-2008 рр. чинив їм перешкоди в користуванні земельними ділянками, зокрема, при проведення сільськогосподарських робіт знищив  межові знаки, які були встановлені позивачами,  пошкодив посіви ячменя, шляхом  посіву по ним насіння соняшнику,  чим завдав позивачам матеріальну та моральну шкоду.

Посилаючись на викладені обставини, позивачі просили стягнути з  відповідача на користь ОСОБА_3 5296 грн. 92 коп. та  на користь ОСОБА_5 5597 грн. 36 коп. майнової шкоди, яка складається з витрат, понесених на поновлення меж земельних ділянок,  вартості посівного матеріалу та витрат, пов’язаних з обробітком землі, а також по  2000 грн. моральної шкоди на користь кожного.

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2009 р. позов  задоволено частково. Стягнуто з ТОВ СП „Нібулон” на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_5  2290 грн. 80 коп. матеріальної шкоди  та по 500 грн. на користь кожного моральної шкоди.

В апеляційній скарзі  ТОВ СП „Нібулон”, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права  та невідповідність висновків суду обставинам справи,  просило  скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачам у задоволені позову.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши  матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на підставі наступного.

    Задовольняючи позов в частині стягнення затрат на відновлення межових знаків, суд виходив з того, що використання відповідачем земельних ділянок всупереч встановленому законом порядку та пошкодження межових знаків здійснювалось відповідачем свідомо,  без укладання  договору оренди земельної ділянки. Тому відповідач повинен нести відповідальність за ст. ст. 1166, 1167 ЦК України за завдані позивачам збитки  та моральну шкоду.

     Однак  з такими висновками суду погодитися не можна на підставі наступного.

     Так, з матеріалів справи вбачається, що 22 грудня 2000 р. між позивачами та відповідачем було укладено договір оренди земельних часток (паїв)  строком на десять років. В 2004 р. за рахунок відповідача були встановлені межові знаки  на  єдиний комплекс орендованих земель на території Добренької сільради Баштанського району Миколаївської області.

Межові знаки на  земельних ділянках  позивачів  в 2004 р.  не встановлювались,  що підтвердили сторони  в засіданні судової колегії.

    20 жовтня 2004 р.  позивачі отримали державні акти на право власності на земельні ділянки та відмовились  від укладання з відповідачем в подальшому договору оренди належних їм земельних ділянок.

    Рішенням  Баштанського районного суду Миколаївської області від 21 серпня 2006 р., яке набрало чинності 28 січня 2008 р., припинені зобов’язання за договорами оренди, укладеними між позивачами та відповідачем.

     Оскільки з січня 2008 р.  зобов’язання за договором оренди були припинені,  на замовленням позивачів ДП „Миколаївський науково-дослідний та проектний  інститут землеустрою” була виготовлена технічна документація   та встановлені межові знаки  на земельних  ділянках  позивачів, що підтверджується  актами від 21 березня 2008 р. (а.с. 49-51).

Доказів про те, що  межові знаки на  спірних земельних ділянок була встановлені до 2008 р. за рахунок ОСОБА_3 і ОСОБА_5, та в результаті неправомірних дій   відповідача пошкоджені останнім, позивачі суду не надали.

Таким чином, відсутні підстави цивільно правової відповідальності   відповідача, передбачені ч. 3 ст. 386, ст. 1166  ЦК України, за завдані позивачам  матеріальні збитки та моральну шкоду.

    Однак суд на зазначені обставини не звернув належної уваги та всупереч ст. 212 ЦПК України не дав їм відповідної оцінки.

    За такого рішення суду, висновки якого не відповідають обставинам справи та постановлене з  порушенням норм матеріального права підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позову.

    Посилання позивачів на те, що в 2006 р. на належних їм земельних ділянок були встановлені межові знаки, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки доказів таких тверджень, зокрема акту про відновлення меж та прийом межових знаків під охорону та зберігання, позивачі суду не надали. А тому відсутні підстави вважати, що ці межові знаки були знесені відповідачем  при обробці  спірної земельної ділянки.

Керуючись ст. ст. 302,  п. п. 3, 4 ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

    Апеляційну скаргу ТОВ СП „Нібулок”  задовольнити.

    Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2009 р.   скасувати та ухвалити нове .

    В задоволені позову ОСОБА_3 та ОСОБА_5  до ТОВ СП „Нібулон”   відмовити.

      Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржено в касаційному порядку  безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді: