Справа 22ц-1178/09                                   Головуючий першої інстанції  – Семенова Л.М . ,  

Категорія 45                                     Суддя-доповідач апеляційного суду – Шаманська Н.О.  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

    26 травня  2009 р.   колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого –   Данилової О.О.,

            суддів  –   Лівінського І.В., Шаманської Н.О.

            при секретарі  –   Варміш  О.С.,

    за участю позивача – ОСОБА_2, її представника – ОСОБА_3, представника СТ „Лиман” –  Чабанової Н.М.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за   апеляційною скаргою        

ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 березня 2009 р., ухваленого за позовом

ОСОБА_2

до

садового товариства „Лиман” ( далі – СТ „Лиман”),

про скасування рішення загальних зборів про вилучення земельної ділянки

та зустрічному позову

СТ „Лиман”

до

ОСОБА_2

про звільнення земельної ділянки,

в с т а н о в и л а :

В серпні 2008 р.  ОСОБА_2 звернулась з позовом до СТ „Лиман” про скасування рішення загальних зборів СТ „Лиман” від 27 липня 2008 р.  про вилучення у неї земельної ділянки та усунення перешкод в її  користуванні.

Позивачка зазначала, що вона є членом СТ „Лиман” та отримала у постійне користування  для ведення садівництва земельну ділянку № 117 в цьому товаристві.  Вказану земельну ділянку  вона використовує за призначенням. Крім того,  має дозвіл на здійснення торгівельної діяльності і на цій земельній ділянці встановила  торгівельний павільйон.

Рішенням уповноважених членів товариства від 27 липня 2008 р.  спірну земельну ділянку вилучено у позивачки.

Посилаючись на незаконність зазначеного рішення, позивачка просила про його  скасування, а також просила  усунути перешкоди в  користуванні земельною ділянкою, поклавши  обов’язок на  відповідача відновити електропостачання  на цій земельній ділянці.

В жовтні 2008 р. СТ „Лиман” звернулось  з зустрічним позовом до ОСОБА_2  про звільнення  зайнятої нею земельної ділянки № 117,  посилаючись на те, що остання  зайняла спірну земельну ділянку самовільно, без відповідного рішення загальних зборів про виділення їй вказаної земельної ділянки. Крім того, використовує цю земельну ділянку  для торгівельної діяльності.

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10 жовтня 2008 р. позови об’єднанні в одне провадження.

Рішенням цього ж суду від 18 березня 2008 р.  в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено. Позов СТ „Лиман” задоволено. Зобов’язано ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку № 117 в садівничому товаристві „Лиман”, як зайняту з порушенням встановленого порядку.  

В апеляційній скарзі  ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просила рішення скасувати та ухвалите нове, яким задовольнити її  позов, а у задоволені зустрічного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому  задоволенню на підставі наступного.

Задовольняючи позов СТ „Лиман”  та відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_2, суд виходив з того, що спірну земельну ділянку позивачка використовувала з порушенням порядку її отримання, а тому вважав, що рішення  зборів уповноважених членів товариства від 27 липня 2008 р. про  вилучення у ОСОБА_2 спірної земельної ділянки є законним. За такого  зобов’язав  позивачку звільнити  цю земельну ділянку.

    Однак  такого висновку суд дійшов без повного та всебічного дослідження всіх обставин справи та норм матеріального права.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є членом СТ „Лиман” з 2007 р.  та має в користуванні земельну ділянку  № 117.

Між тим,  на зазначеній земельній ділянці позивачка не займається садівництвом, а встановила на ній кіоск  для торгівлі продовольчими товарами, тобто використовує її не за цільовим призначенням. Ці обставини  підтвердили сторони в засіданні судової колегії.

Відповідно до  п. а ст. 143 ЗК України,  використання земельної ділянки не за цільовим призначенням  є підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку, яке вирішується  в судовому порядку.

Оскільки  СТ „Лиман” рішенням зборів уповноважених членів товариства від 27 липня 2008 р. вилучив у ОСОБА_2 спірну земельну ділянку, тобто вийшов за  межі своїх повноважень, це рішення  підлягає скасуванню.

Однак суд першої інстанції на зазначені обставини не звернув належної уваги та всупереч ст. 212 ЦПК України, не дав їм відповідної оцінки. За такого, рішення суду в частині відмови в задоволені позову ОСОБА_2  підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.  

Вирішуючи спір  про припинення права користування  спірною земельною ділянкою,  суд вважав,  що   ОСОБА_2  самовільно її  зайняла.

Проте, земельна ділянка № 117  була виділена  в користування позивачки правлінням   СТ „Лиман”, про що свідчить  членська книжка видана на ім’я позивачки на цю земельну ділянку та довідка  голови СТ „Лиман” ( а.с. 19).

Разом з цим,  зазначена земельна ділянка  використовувалась позивачкою не за цільовим призначенням. А тому, відповідно до ст. 143 ЗК України є підстави для припинення прав ОСОБА_2 на цю земельну ділянку .

Оскільки суд першої інстанції виходив з інших підстав та застосував наслідки припинення прав позивачки  на земельну ділянку, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині задоволення  вимог СТ „Лиман”  слід змінити.

Посилання апелянта на те, що спірна  земельна ділянка використовується за цільовим призначенням не заслуговують на увагу, оскільки позивачка її взагалі не освоювала (не використовувала для садівництва та городництва) та  до цього часу на ній   знаходиться торгівельний кіоск, що підтвердили  сторони в засіданні судової колегії.

Керуючись ст.  ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України , колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково .  

Рішення   Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 березня 2009 р. в частині позовних вимог ОСОБА_2 скасувати  та ухвалити нове рішення .

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати рішення уповноважених СТ «Лиман»  від 27 липня 2008 р. про вилучення у ОСОБА_2 земельної ділянки № 117 незаконним .

    Зазначене рішення суду в частині зустрічних позовних вимог СТ „Лиман” змінити.     Припинити право користування ОСОБА_2 земельною ділянкою № 117 в СТ „Лиман”.

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді :