Справа № 22ц – 1641/09 Головуючий першої інстанції: Копейка Т.О.
Категорія: 6 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
У Х В А Л А
Іменем України
12 серпня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Галущенка О.І.,
суддів: Колосовського С.Ю.,
Базовкіної Т.М.,
при секретарі судового засідання: Поліщук Ю.В., Дудник Ю.П.,
за участю позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 6 травня 2009 року, яке ухвалене за позовом ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства «Росток», Баштанської районної державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні майном,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2008 р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до закритого акціонерного товариства «Росток» (далі – ЗАТ «Росток») про усунення перешкод в користуванні майном.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що є власником Ѕ частини нежилої будівлі літ. Х-1, що розташована по АДРЕСА_1 і є частиною приміщень колишнього птахівничого господарства. ЗАТ «Росток» належать приміщення літ. О-1, С-1, Н-1, Р-1, розташовані за тією ж адресою.
Посилаючись на те, що з 2004 р. ЗАТ «Росток» самочинно звело огорожу навколо належних йому приміщень, що перешкоджає йому користуватися своїми спорудами, оскільки внаслідок таких дій перекрито проїзд до них, позивач просить усунути перешкоди в користуванні будівлями, зобов’язавши відповідача знести огорожі.
Ухвалою суду від 5 грудня 2008 р. до участі у справі в якості співвідповідача залучено Баштанську районну державну адміністрацію.
Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 6 травня 2009 р. в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на невідповідність висновків суду обставинам спору та вимогам матеріального закону й просить рішення суду скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, його представника, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що комплекс, нежилий об’єкт, розташований по АДРЕСА_1 (колишній ВАТ «Прогрес») знаходиться у спільній частковій власності юридичних і фізичних осіб. За договором купівлі-продажу від 22 липня 2007 р. ОСОБА_2 придбав частину нежилої будівлі літ. Х-1 по АДРЕСА_1, що складає 2/100 частини комплексу. ЗАТ «Росток» є власником інших споруд, розташованих за вказаною адресою, які становлять 43/100 часток об’єкту (а.с. 8, 26-27, 30, 45, 66-67). Приміщення ЗАТ «Росток» виділено в окрему адресу (а.с. 77). Земельна ділянка, на якій розташовано всі приміщення колишнього ВАТ «Прогрес», відноситься до земельно державної власності.
Власники майна колишнього ВАТ «Прогрес» користувалися проїздами, які проходять через весь майновий комплекс, але з 2004 р. ЗАТ «Росток» самочинно у зв’язку з виконанням встановлених законом санітарних та ветеринарних норм, пов’язаних з веденням ним птахівничого виробництва, встановило огорожі навколо належних товариству будівель, що перекрило зазначені проїзди. 3 листопада 2006 р. усі співвласники погодили тимчасовий порядок користування земельною ділянкою (а.с. 82-83). ЗАТ «Росток» влаштовано окремий проїзд до належної позивачу споруди.
Відмовляючи у позові, суд з урахуванням викладених обставин правильно встановив, що позивач не є власником земельної ділянки, на якій розташовано належний йому об’єкт, ним не оформлено право користування земельною ділянкою, власник земельної ділянки не ставить питання про знесення самовільно збудованої ЗАТ «Росток» огорожі. Крім того, судом не встановлено наявність перешкод у користування спорудами позивача, а тому суд обґрунтовано дійшов висновку про необґрунтованість позову.
Доводи апеляційної скарги стосовно невідповідності висновків суду обставинам спору та неправильне застосування норм матеріального права не заслуговують на увагу, враховуюче наступне.
В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
В той же час судом встановлено, що позивач має можливість проїзду до належного йому приміщення через окремий виїзд або санітарний пропускник ЗАТ «Росток». Позивачем не надано переконливих доказів, що є об’єктивні перешкоди для користування вказаними проїздами. Оскільки не доведено істотне порушення прав ОСОБА_2 щодо користування належним йому майном, відсутні підстави для застосування вимог ч. 4 ст. 376 ЦК України і знесення огорож, встановлених відповідачем, хоча вони і зведені самочинно. Більш того, один з проїздів, яким раніше користувалися всі співвласники, визначений на технічних планах як замощення № ІІ є власністю ЗАТ «Росток» і придбано товариством за договором даруванням від 17 березня 2006 р. (а.с. 78-80).
Крім того, з наданих в апеляційну інстанцію матеріалів вбачається, що є таким, що погоджений проект договору оренди земельної ділянки ЗАТ «Росток» в межах фактичного користування.
За такого колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 6 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: