Справа № 22ц-2314/09                                                                                   Головуючий першої інстанції: Богатирчук Г.А.

Категорія: 24                                                                                                Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

    5  жовтня  2009  року           колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

                                      головуючого: Лисенка П.П.,

                                      суддів:            Колосовського С.Ю.,

                                                              Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання:    Завтурі О.С.,

за участю представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,  відповідачки ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою                           ОСОБА_4                                          

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2009 року, яке ухвалене за позовом Будинкового комітету самоорганізації населення «Легенда» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

в с т а н о в и л а :

    У вересні 2009 р. Будинковий комітет самоорганізації населення «Легенда» (далі – Будинковий комітет) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

    В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що у 2007 р. уклав договори на постачання води,  водовідведення  та  постачання теплової енергії у будинок АДРЕСА_1 з виробниками цих послуг. Посилаючись на те, що відповідачка не сплачує за спожиті комунальні послуги (постачання води, водовідведення та теплову енергію) позивач просив стягнути з неї 1117 грн. 50 коп. заборгованості.

    В подальшому позивач збільшив свої вимоги й просив стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за  комунальні  послуги з  березня 2007 р.  по 1 серпня 2008 р.  в   сумі  1854 грн. 84 коп.

    В якості третіх осіб на стороні позивачів до участі у справі судом залучені обласне комунальне підприємство «Миколаївоблетплоенерго» та міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал».

    Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2009 року позов задоволено частково.

    Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача 1534 грн. 44 коп. заборгованості за теплову енергію, 235 грн. 96 коп. заборгованості за водопостачання та 81 грн. судових витрат.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує на те, що судом помилково не взято до уваги, що оплата за комунальні послуги нею здійснювалась власнику гуртожитку ТОВ «Ніконджилбудсервіс» в повному обсязі, договір позивач з нею на надання послуг не укладав, й тому вважає що підстав для задоволення позову немає.

    У запереченні на апеляційну скаргу представник позивача вказує на безпідставність її доводів й просить скаргу відхилити, а рішення суду – залишити без змін.

    З  матеріалів  справи  вбачається,  що  будинок  АДРЕСА_1 є гуртожитком, право власності на 9068/10000 частини якого зареєстровано за ТОВ «Ніконджилбудсервіс» (а.с. 94).  ОСОБА_4  з 1983 р.  проживає  у гуртожитку. 16 січня 2005 р. вона уклала з ТОВ «Ніконджилбудсервіс» договір користування площею (кімнатами АДРЕСА_2, АДРЕСА_3). За умовами даного договору відповідачка зобов’язана сплачувати ТОВ «Ніконджилбудсервіс» оплату за користування жилою площею, включаючи витрати на комунальні послуги.

    17 лютого 2007 р. на загальних зборах частиною жителів гуртожитку було створено будинковий комітету самоорганізації населення «Легенда», що діє на підставі Закону України «Про органи самоорганізації населення».

    1 березня 2007 р. між обласним комунальним підприємством «Миколаївоблетплоенерго» (постачальник) та Будинковим комітетом укладено договір на постачання теплової енергії, за яким постачальник зобов’язується постачати до гуртожитку теплову енергію, а споживач – вчасно розраховуватись за неї.

    1 жовтня 2007 р. між міським комунальним підприємством «Миколаївводоканал» (виробник) та Будинковим комітетом (споживач) укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод, за умовами якого виробник зобов’язується надавати споживачу послуги з постачання питної води в точку передачі та приймати від нього стічні води у системи каналізації в точці приймання, споживач – здійснювати своєчасну оплату наданих послуг.

    Задовольняючи частково позов, суд вважав, що є передбачені законом підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача вартості наданих останнім комунальних послуг.

    Однак, такий висновок не відповідає обставинам спору та вимогам закону, що регулює спірні правовідносини.

    Відповідно до розділів IV, VI Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 3 червня 1986 р. № 208, утримання гуртожитків здійснюють спеціалізована експлуатуюча організація або підприємства, установи, організації, до відання яких відносяться гуртожитки і які відповідають за технічний стан приміщень та надання комунальних послуг, а також яким проводиться оплата за користування жилою площею у гуртожитках.

    Право  власності  на  9068/10000  частини  гуртожитку по АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ «Ніконджилбудсервіс», з яким 16 січня 2005 р. відповідачка уклала договір про користування жилою площею у гуртожитку.

    З наданих відповідачкою квитанцій за 2007-2008 рік (а.с. 47-50) вбачається, що вона проводила оплату за користування жилою площею у гуртожитку та комунальні послуги на рахунок ТОВ «Ніконджилбудсервіс».      

    Крім того, в силу частин 2, 3 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон) учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які незалежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником. Згідно частини 1 цієї статті Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

    Як вбачається з матеріалів справи, Положення «Про будинковий комітет самоорганізації населення «Легенда» позивач входить до системи місцевого самоврядування,  є  представницьким  органом  частини  мешканців  гуртожитку  по     АДРЕСА_1. Будинковий комітет не є власником гуртожитку, його балансоутримувачем, управителем або організацією, яка здійснює його експлуатацію, не відноситься до виробників та виконавців комунальних послуг. Позивачем не укладався договір про надання яких-небудь житлово-комунальних послуг з відповідачкою. Також, позивачем не надано доказів, що йому передавались на баланс та утримання внутрішньобудинкові мережі водопостачання, водовідведення та централізованого опалення та що Будинковим комітетом фактично надавались позивачці послуги з утримання таких мереж, їх ремонту, сезонному обслуговуванню тощо.

    З урахуванням викладеного відсутні передбачені законом підстави для стягнення з відповідачки вартості комунальних послуг.

    За такого в силу пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду необхідно скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

    Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

    Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення.

    В позові Будинкового комітету самоорганізації населення «Легенда» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги відмовити.

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

    Головуючий:

    Судді: