Справа №22-ц-105 Головуючий у 1 інстанції – Гетьман В.В.
Суддя-доповідач – Шевченко В.А.
У Х В А Л А
5 січня 2010 року м. Суми
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.,
суддів - Білецького О.М., Семеній Л.І.,
при секретарі – Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі
на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01 грудня 2009 року
у справі за скаргою цього управління на дії державного виконавця,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2009 року управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі звернулося до суду з заявою про визнання дій державного виконавця ВДВС Конотопського МРУЮ Бєлова Ю.П. неправомірними, вказуючи на те, що своїм розпорядженням від 6 жовтня 2009 р. державний виконавець всупереч вимогам закону запропонував проводити утримання по 20% з доходів ОСОБА_3 до погашення боргу в сумі 448 грн. 84 коп. і надсилати ці кошти на рахунок боржника – КП «ВУВКГ» м. Конотоп.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 1 грудня 2009 року у задоволенні скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права і невірне застосування норм матеріального права, просить ухвалу скасувати, а скаргу задовольнити.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядження державного виконавця винесене на підставі виконавчого листа від 14 червня 2009 р., виданого Конотопським міськрайонним судом Сумської області у зв’язку з виконанням рішення цього суду в справі за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку 448 грн. 84 коп. заборгованості за комунальні послуги (а. с. 4,5).
Викладені в скарзі доводи заявника про те, що стягнені з боржника суми повинні зараховуватися державним виконавцем на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби є безпідставними, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 441 Закону «Про виконавче провадження», на яку посилався заявник, дійсно, грошові суми, стягнені з боржника, зараховуються державним виконавцем на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби.
Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що стягувачам – юридичним особам стягнуті суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на вказані стягувачами належні їм рахунки.
Проте зазначені вище норми на правовідносини, про які йде мова, не розповсюджуються.
Оскільки в даному випадку вирішується питання про утримання з пенсії боржника, слід виходити із спеціальних норм – ч. 1 ст. 67, ч. 6 ст. 70 Закону «Про виконавче провадження», згідно з якими стягнення на пенсію звертається при відсутності у боржника коштів на рахунках у фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів та стягнень на суму, що не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати.
Звернення стягнення на пенсію здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно ж до положень ст. 50 вказаного Закону за виключенням випадків, передбачених абз. 3 ч. 2 цієї статті, з пенсії може бути відраховано не більше як 20 відсотків суми, що належить пенсіонерові до виплати.
Норм щодо порядку відрахування з пенсії даний закон не містить, тому за аналогією закону таке відрахування повинно проводитися за правилами ст. 68 Закону «Про виконавче провадження», тобто адміністрацією установ і організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів.
Відносно здачі коштів на депозитний рахунок, то з огляду на п. 5.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 р. № 77/5, це стосується виявлених і вилучених у боржника готівкових коштів.
Щодо пенсії, то пунктом 7.1.3 вказаної Інструкції передбачено, що виконавчі документи направляються за місцем її отримання боржником для проведення стягнення в передбаченому законом порядку.
Порядок стягнення суми боргу, розмір відрахування визначається державним виконавцем у розпорядженні, що направляється разом з виконавчим документом, про що в копії повідомляється стягувачеві.
Самостійно змінювати порядок стягнення суми боргу та розмір відрахування адміністрації підприємств, установ, організацій не мають права( п. п. 7.2.5, 7.2.6 Інструкції).
З урахуванням викладеного колегія визнає, що ухвала суду про відмову в задоволенні вимог заявника постановлена з дотримання норм матеріального і процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги теж не можуть братися до уваги, оскільки вони не були підставою вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 2 ст. 307, п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, колегія
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі Сумської області відхилити, а ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01 грудня 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий - /підпис/
Судді - /підписи/
З оригіналом згідно: суддя В.А. Шевченко