У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 вересня 2009 року                                                                                               місто Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:     головуючого Буцяка З.І.

     суддів Демянчук С.В., Хилевича С.В.

                  з участю секретаря судового засідання Колесової Л.В.,

                                   ОСОБА_1, відповідачів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» на рішення Сарненського районного суду від 15 липня 2009 року у справі за позовом Прокурора Сарненського району в інтересах ОСОБА_1 до ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго», Комунального підприємства «Сарненське будинкоуправління» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Сарненського районного суду від 15 липня 2009 року позов Прокурора Сарненського району в інтересах ОСОБА_1 до ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго», Комунального підприємства «Сарненське будинкоуправління» про відшкодування 43008 грн. матеріальної і 10000 грн. моральної шкоди задоволено частково. З ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» на користь ОСОБА_1 стягнено відшкодування 43008 грн. матеріальної і 5000 грн. моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» посилалося на те, що суд постановив рішення на користь позивачки на основі припущень. Не провів у справі пожежної експертизи, яка б могла встановити точну причину виникнення пожежі у квартирі позивачки, не врахував меж експлуатаційної відповідальності обох відповідачів у справі. Ставши власником квартири після смерті матері, позивачкою не було укладено з енергопостачальником договору про користування електричною енергією. Жодних замірів для визначення відповідності мережевої електроенергії встановленим параметрам позивачкою спеціальними вимірювальними приладами не проводилося.

Крім того, при вирішенні спору місцевий суд не врахував того, що позивачка, яка постійно проживає в іншому житловому приміщенні, не від’єднала телевізор, в якому сталося замикання та подальше загоряння, від електричної мережі, чим порушила правила пожежної безпеки. Суд стягнув на користь позивачки відшкодування матеріальної шкоди в сумі 43008 грн., хоч позивачка в акті про пожежу погодилася із 10000 грн. такої шкоди, не обґрунтував у рішенні відшкодування на користь позивачки моральної шкоди.

Покликаючись на ці обставини,  ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» просило апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Судом встановлено, що 23 серпня 2008 року пожежа у квартирі позивачки виникла через замикання телевізора, яке було викликано підвищенням напруги в електричній мережі.

Ці обставини стверджуються матеріалами справи по пожежі № 50 Сарненського РВ ГУ МНС України в Рівненській області, в яких міститься висновок («заключення») по дослідженню причини пожежі від 26 серпня 2008 року, а також пояснення сусідів позивачки про підвищення мережевої напруги в цей день.

Розслідуванням державного інспектора Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Рівненській області, проведеним на об’єктах ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» (Сарненська дільниця) по факту звернення Сарненської райдержадміністрації та вимоги прокуратури Сарненського району (до яких надійшло 72 скарги від мешканців міста), встановлено, що 23 серпня 2008 року мав місце факт наднормативного підвищення напруги в електромережі житлових будинків на вул. Лисенка, Артема, Пушкіна, Белгородській в м. Сарнах. Наднормативне підвищення напруги виникло через коротке замикання в РУ-0,4 кВ, яке належить відповідачу ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго», ТП-6 кабельної муфти до рубильника фідера «Широка 43» (який вигорів повністю) та неспрацювання запобіжників головного вводу РУ-0,4 кВ, а також термічного пошкодження фазної шини «А» і «РЕN» - провідника від прохідних ізоляторів  силового трансформатора ТМ 10/0,4 кВ. Причиною виникнення такого стало: виконання відповідачем ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» N провідника до розподільчої установки (РУ) при шинному вводі від ТМ до РУ-0,4 кВ кабелем меншого перерізу; встановлення відповідачем ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» на силовому вводі РУ-0,4 кВ запобіжників із завищеною плавкою вставкою; непроведення відповідачем ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» відповідно до нормативних документів періодичних вимірювань опору ізоляції та випробувань електрообладнання ТП 10/0,4 кВ (див. акт № 18/04-09-06-426 від 10 вересня 2008 року на а. с. 73).

З урахуванням викладеного доводи апелянта про те, що суд постановив рішення на користь позивачки на основі припущень та не врахував меж експлуатаційної відповідальності обох відповідачів у справі, не заслуговують на увагу.

Доказів про вину працівників Комунального підприємства «Сарненське будинкоуправління» у заподіяній позивачці шкоді в матеріалах справи немає.

Розміри матеріального і морального відшкодування на користь ОСОБА_1 суд першої ін станції вірно визначив, виходячи з кошторисної вартості капітального ремонту квартири позивачки та її душевних страждань, яких вона зазначала у зв’язку із знищенням та пошкодженням належного майна.

Як убачається з ухваленого рішення, суд першої інстанції стягнув відшкодування шкоди з відповідача ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» на користь позивачки виходячи саме з недоговірних зобов’язань сторін, а тому доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивачкою не було укладено з енергопостачальником договору про користування електричною енергією як на підставу для відмови у позові, колегією суддів прийняті до уваги бути не можуть.

Посилання апелянта у скарзі на те, що позивачка, підписавши акт про пожежу від 23.08.2008 року, тим самим погодилася з тим, що їй завдана матеріальна шкода на суму 10000 грн., не заслуговують на увагу, оскільки метою цього акту не було встановлення дійсного розміру завданої шкоди. Вартість капітального ремонту пошкодженої квартири позивачки пізніше була визначена фахівцями у відповідному кошторисі.

Доводи апеляційної скарги про те, що залишивши телевізор (через який почалася пожежа) в режимі очікування, тобто невід*єднаним від електромережі, позивачка тим самим допустила грубу необережність, яка сприяла виникненню шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки є бездоказовими.

У зв"язку з викладеним колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, повно і всебічно з”ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої  апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго»  відхилити.

Рішення Сарненського районного суду від 15 липня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: