Справа № 22-ц- 1958/09р.                          Суддя   першої    інстанції  Спінчевська Н.А.

 Категорія  6                                                 Доповідач апеляційного суду    Довжук Т.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         17 вересня 2009 року   колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

         головуючого           –      Козаченка В.І.,      

         суддів:  Мурлигіної О.Я., Довжук Т.С.,

         при секретарі судового засідання   Поліщук Ю.В.,        

         за участю позивачки                           ОСОБА_2,          

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною  скаргою ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

на рішення  Ленінського  районного суду м. Миколаєва  від  10 червня 2009 року за позовом

ОСОБА_2, ОСОБА_3

до

адміністрації Ленінського району виконкому Миколаївської міської ради

(далі – адміністрація Ленінського  району)

про  визнання права власності на самочинно побудовано майно,

ВСТАНОВИЛА:

         19 січня  2009 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до адміністрації Ленінського району про визнання  права власності на самочинно побудовано майно.

         Позивачі вказували, що їм на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. За час проживання, з метою поліпшення житлових умов, вони самовільно збудували житлову прибудову, а саме – переобладнано з балкону. На вказану прибудову їм необхідно оформити право власності.

         Посилаючись на вказане, позивачі  просили позов задовольнити.      

         Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2009 року   в задоволенні позову відмовлено.

         В апеляційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

         Заслухавши доповідь судді, пояснення        дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

          Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, які були представлені сторонами, і дійшов правильного висновку про відсутність підстав  для визнання за позивачами права власності на самочинно збудоване нерухоме майно. В зв'язку з чим суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

         Відповідно до ч. 3 ст. 375 та ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, або за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

         Згідно ст. ст. 181, 182 ЦК України, ст. 40 ЗК України та Законом України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01 липня 2004 року, земельна ділянка є нерухомістю, яка може бути передана громадянинові органом державної влади у власність, чи в оренду. Право власності чи користування таким нерухомим майном виникає лише після обов'язкової державної реєстрації.

         З матеріалів справи вбачається, що позивачам на праві власності належить вищезазначена квартира (а.с. 9-11).  

         Але, без дозволу відповідних органів, позивачі збудували нежитлову прибудову літ. Б1 яка переобладнана з балкону та збільшена у розмірах: житлова площа 21,8 кв.м., загальна площа 51,9 кв.м. (а.с. 4).  

         Відділ державного пожежного нагляду Ленінського району м. Миколаєва та Санітарно-епідеміологічна станція Ленінського району м. Миколаєва, відповідно, 02 грудня 2008 року та 04 грудня 2008 року узгодили оформлення проведеного позивачкою самочинного будівництва (а.с. 7-8).

         Головне управління містобудування та архітектури Миколаївського міськвиконкому, яке відповідно до рішення Миколаївської міської ради від 23 червня 2006 року здійснює контроль за використанням і забудовую земель для містобудування, не визнало можливим оформлення зазначеного самочинного будівництва.

         Відповідно Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 року, ця інспекція здійснює державний нагляд і контроль у сфері  архітектури та будівництва. Однак, до цієї інспекції за висновком щодо можливості оформлення спірного будівництва позивачі не звертались і дозволу не отримали.

         Крім того,  позивачі не підтвердили проведення ними самочинного будівництва на земельній ділянці, що була відведена їм для цієї мети, або про надання у встановленому порядку земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно.  

         Обставини, на які посилаються позивачі в апеляційній скарзі,  не можуть бути підставами для її задоволення, оскільки спростовуються матеріалами справи.

          Рішення   суду є законним та обґрунтованим, а тому  підстав для його скасування не вбачається.

         Керуючись статями 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:  

         Апеляційну скаргу   ОСОБА_2,  ОСОБА_3 відхилити, а   рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва  від 10 червня 2009 року   залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

         Головуючий

         Судді