Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22 -95/2010р. Головуючий 1 інстанції Ковальова О.Б.
Доповідач: Савченко С.О.
УХВАЛА
Іменем України
19 січня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючої - Полежая В.Д.
суддів –Спірідонової Л.С.,Савченко С.О..
при секретарі: Донець А. Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайсуду від 24 вересня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду в червні 2009 року з позовом до управління освіти Олександрійської міської ради про визнання дій неправомірними та повернення безпідставно відрахованих коштів із заробітної плати в сумі 496.07 грн. посилаючись на те, що з 24 лютого по 14 березня 2009 року в м. Олександрії було безпідставно проголошено карантин та припинено процес навчання в навчальних закладах міста. У зв'язку з цим за наказом директора колегіуму, де вона працює вчителем, роботу було переведено у режим простою, були створені штучні перепони для доступу до робочого місця. За березень 2009 року вона отримала заробітну плату зменшену на 496.07грн.
Вважає дії керівника управління освіти як роботодавця та директора колегіуму неправомірними, оскільки вони самовільно позбавили її законної заробітної плати.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 24 вересня 2009 року в задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції вважав, що оплата праці ОСОБА_1 здійснена відповідно до вимог ст..113 КЗпП України – мав місце простій.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті заявлених позовних вимог через допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема ОСОБА_1 в скарзі заначила, що суд невірно прийшов до висновку, що зупинення роботи колегіуму є простоєм, суд не врахував вимоги Колективного договору.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в позові, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка працює вчителем навчально-виховного колегіуму «Олександрійський колегіум – спеціалізована школа», підпорядкований управлінню освіти Олександрійської міської ради.
Відповідно наказу № 131 від 23 лютого 2009 року начальника, який є одночасно і заступником головиуправління освіти, на підставі розпорядження міського голови № 28-р від 23 лютого 2009 року та інформації головного державного санітарного лікаря міста, тимчасово було зупинено навчально-виховний процес у загально-освітніх та позашкільних навчальних закладах міста з 24 лютого по 14 березня 2009 року. Зобов'язано директорів навчальних закладів провести певні організаційні заходи, а головного бухгалтера централізованої бухгалтерії управління освіти здійснити оплату праці згідно з вимогами ст..113 КЗпП України (а.с.5).
На виконанні цього наказу директор колегіуму видав наказ за № 80 від 23.02.09року з визначенням кола осіб, куди входить і прізвище позивачки, оплата праці яких повинна проводитись в розмірі 2\3 частини від місячної зарплати (а.с.21).
Аналізуючи зазначені накази та вимоги ст..11 ЦПК України колегія суддів зазначає, що предметом спору є розмір заробітної плати, а підставою, виходячи з позовної заяви, неправомірні дії роботодавця.
Позивачка ОСОБА_1 п позову посилається на безпідставність проголошення карантину та припинення навчального процесу в школах міста, однак в позові просить визнати неправомірними дії роботодавця, яким є управління освіти, тільки в відношенні зменшення заробітної плати за березень 2009 року, а також просить зобов'язати управління освіти повернути відраховані з її заробітної плати кошти.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про необхідність застосування ст. ст. 34, 113 КЗпП України, ст..ст. 12,16,15, 21 Закону України «Про оплату праці». Вірним є висновок суду і щодо недоведеності обставин, на які посилалась позивачка, як на підставу свої вимог і заперечень згідно вимог ст.. 60 ЦПК України.
Доводи позивачки щодо незаконності простою і наказів №№ 80 та 131 від 23 лютого 2009 року не можуть братись до уваги в зв'язку з тим, що позивачка не заявляла позову про визнання цих актів незаконними. Якихось подальших уточнень та доповнень позову не було. Позивачка надала суду заяву про розгляд справи в її відсутності (а.с.43).
Рішення суду першої інстанції узгоджується з наявними у справі доказами та заявленим позовом, відповідає вимогам закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303,307,308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Олексадійського міськрайонного суду від 24 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління освіти Олександрійської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання повернути відраховані із заробітної плати кошти залишити без змін.
Рішення набирає законної сили в день його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий:
Судді: