У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2010 року місто Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.
суддів Ковальчук Н.М., Мельника Ю.М.
з участю секретаря судового засідання Сеньків Т.Б.,
представників апелянта та сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 25 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Комунальне підприємство «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності на самочинне будівництво,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 25 грудня 2007 року позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Комунальне підприємство «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності на самочинне будівництво задоволено. За позивачкою визнано право приватної власності на самочинно переобладнаний гараж, позначений літерою «В», площею 21,9 кв. м у складі належних їй 65/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями наАДРЕСА_1.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилалася на те, що вона проживає у кв. № 2 на АДРЕСА_1 й є сусідкою ОСОБА_2, яка мешкає у квартирі № 1 зазначеного двоквартирного будинку. Земельна ділянка між нею і ОСОБА_2 не ділилася. А тому за таких обставин суд зобов’язаний був залучити її до участі у справі.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила апеляційний суд рішення місцевого суду скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
З договору купівлі-продажу від 18 грудня 1984 р., укладеним між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_4, вбачається, що покупець придбав у продавця квартиру № 1 на АДРЕСА_1, яка становила 65/100 частин від усього житлового будинку. У договорі зазначено, що цей будинок складається з двох ізольованих квартир, до яких відносяться хлів Б-1, вбиральня В та огорожа. Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 480 кв. м.
З договору дарування від 3 січня 1992 року слідує, що ОСОБА_4 подарував ОСОБА_2 належні йому 65/100 частин жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1, та розташований на земельній ділянці, норма якої буде встановлена при обмірі земель. У договорі вказано, що на зазначеній земельній ділянці знаходиться один цегляний будинок жилою площею 89,8 кв. м, позначений на плані літерою А-1 та надвірні будівлі: В-ІІ – сарай-літня кухня, В – вбиральня та огорожа № 1.
Житловий будинок АДРЕСА_1 двоквартирний. Помимо позивачки, яка займає квартиру № 1, в іншій частині будинку мешкає ОСОБА_1, апелянт у даній справі. Її квартира № 2 становить 35/100 частин зазначеного житлового будинку з надвірними будівлями.
Згідно з даними Рівненського обласного БТІ, які є у справі, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 належать відповідно 65/100 та 35/100 частин названого житлового будинку.
Таким чином, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1, а також співвласниками (співкористувачами) земельної ділянки, на якій він збудований.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Частиною 1 ст. 88 ЗК України визначено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, в якій ідеться про захист права власності.
З урахуванням викладених обставин та вимог закону місцевому суду, на переконання апеляційного суду, належало було залучити до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_1
Оскільки суд першої інстанції цього не зробив, ухвалене ним рішення на підставі п. 4 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду належить також з’ясувати, кому зараз належить 65/100 частин жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1 – ОСОБА_4 чи позивачці ОСОБА_2 та на підставі якої цивільно-правової угоди.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 311-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду від 25 грудня 2007 року скасувати і справу передати до того ж суду на новий розгляд.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: