Справа 9526                     Головуючий у 1 інстанції  Пікалова Н.М.

Категорія  21                     Доповідач Ювченко Л.П.

                    УХВАЛА

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2010 року  Апеляційний суд Донецької області  у складі:

Головуючої: Ювченко Л.П.

Суддів:Постолової В.Г., Шамрило В.Г.

При секретарі : Семенюта С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку  апеляційну скаргу  ОСОБА_3 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання  договору дарування частково недійсним та визнання права власності на Ѕ частину квартири,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , після уточнення позовних вимог ставив питання про визнання договору дарування недійсним, визнання права власності на Ѕ частину квартири. Позов мотивував тим, що 04.01.2002 року він та його дружина, ОСОБА_5 подарували відповідачці кожен по Ѕ частині  квартири АДРЕСА_1, нотаріально посвідчивши договір.

При укладенні вказаного договору, позивач вважав, що укладає договір довічного утримання, так як іншого житла не має, живе тільки на пенсію, він і дружина мали похилий вік (йому було 72 роки) дуже хворіли. Вважали, що відповідачка,ОСОБА_3 –дочка дружини має доглядати за ними, опікуватися та допомогати, що вона обіцяла до укладення договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 його дружина померла.

06.06.2006 року відповідачка ОСОБА_3 зареєструвалась у вказаній квартирі і стала вимагати від нього, щоб він залишив квартиру.

Просив визнати частково недійсним договір дарування укладений ним та ОСОБА_6 з відповідачкою ОСОБА_3, в частині дарування ним 1/2 частки квартири АДРЕСА_1. Просив визнати за ним право власності на Ѕ частину вказаної квартири.

Відповідачка проти позову заперечувала, вказала, що за життя її мати, ОСОБА_5 хотіла подарувати дочці квартиру, що і зробила. При цьому  ОСОБА_4 не заперечував проти договору дарування.

Справа неодноразово розглядалась судовими інстанціями. Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 06 жовтня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено.     Визнано недійсним договір дарування від 04.01.2004 року посвідчений Державним нотаріусом Першої Краматорської нотаріальної контори від 04.01.2004р.за реєстром      № 1-81 в частині дарування ОСОБА_4 своєї частки. Визнано за ним право власності на Ѕ частину вказаної квартири.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий судовий розгляд.

Суд апеляційної інстанції вважає. що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції всебічно і повно з»ясував обставини справи та постановив обґрунтоване рішення.

Суд встановив, що за договором дарування від 04.01.2002 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подарували ОСОБА_3 квартиру  АДРЕСА_1. Вказана квартира належала ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в рівних долях , по Ѕ частці кожному,відповідно до свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації ЖКУ ЗАТ «НКИМЗ»17.12.1997р. та зареєстрована в БТІ м.Краматорська за № 28739 –П.

Відповідно до ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов»язується передати в майбутньому другій стороні ( обдарованому) безоплатно майно ( дарунок) у власність.

Суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_4 при укладенні  договору дарування вважав, що після його укладення відповідачка ОСОБА_3 буде проявляти турботу за ними до їх смерті, а потім розпорядиться вказаною квартирою.Тобто, вважав, що укладається договір довічного утримання.

Вимоги позивача ОСОБА_4 відповідають змісту ст. 744 ЦК України. якою встановлено, що за договором довічного утримання ( догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність. Взамін чого набувач зобов»язується забезпечувати відчужувачу утриманням та (або) доглядом довічно.

Суд зробив обґрунтований  висновок, що під договором дарування позивач ОСОБА_4 вбачав договір довічного утримання.  Позивач ОСОБА_4 1930 р.н.  хворіє на ішемічну хворобу серця, атеросклероз, катаракту лівого ока.

Суд зробив обґрунтований висновок, що з врахуванням віку позивача, його стану здоров*я ОСОБА_4 помилявся щодо укладеного  з відповідачкою правочину, вважав його договором довічного утримання, що квартира перейде  до  відповідачки ОСОБА_3 після його смерті.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано визнав частково  недійсним договір дарування між ОСОБА_4, ОСОБА_5  та ОСОБА_3 в частині дарування ОСОБА_4 належної йому  1/2 частини та визнав за ним право власності на Ѕ частину квартири квартири АДРЕСА_1.

Суд ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не встановлено. Апеляціна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308 , 314, 315 ЦПК України. суд апеляційної інстанції,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 жовтня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили  з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.

СУДДІ