Справа №22-ц- 76                                 Головуючий у 1 інстанції – Котенко О.А.

Категорія 26                         Суддя-доповідач – Шевченко В.А.

У Х В А Л А

і м е н е м     У к р а ї н и

12 січня 2010 року                                 м. Суми

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів             - Білецького О.М., Кононенко О.Ю.,

при секретарі – Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення  Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 листопада 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства  «Центролит» про визнання бездіяльності неправомірною, спонукання до проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, визнання свідчень такими, що не відповідають дійсності,

в с т а н о в и л а :

Вказаним вище судовим рішенням у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати, а справу надіслати на новий розгляд.

Колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 12 травня 1979 р. по 21 квітня 1983 року працював варником рідкого скла на Сумському чавуноливарному підприємстві «Центролит», правонаступником якого є відповідач.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що в квітні 1983 року при виконанні трудових обов’язків  з ним трапився нещасний випадок, професійне отруєння, з приводу чого він звертався до цехового лікаря ОСОБА_3, яка залишила цей факт без належного реагування, внаслідок чого не було проведене належне повне і об’єктивне розслідування.

Відмовляючи в позові, суд виходив з недоведеності позивачем самого факту нещасного випадку на виробництві, а отже з відсутності у відповідача підстав для проведення у встановленому порядку розслідування.

З таким висновком суду слід погодитися, оскільки він відповідає обставинам справи.

Зокрема, при зверненні позивача до лікаря 14 квітня 1983 року його було визнано терапевтично працездатним(а. с. 6).

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Сумської області від 9 січня 2007 року вимоги ОСОБА_2 про визнання бездіяльності лікаря ОСОБА_3 неправомірною були відхилені (а. с. 109- 112).

Рішенням Ковпаківського районного народного суду м. Суми від 18 травня 1983 року про відмову ОСОБА_2 в позові про поновлення на роботі встановлено факти виконання ним виробничого завдання 14 квітня 1983 року лише на 25 % без поважних причин, і відсутності медичних показників для звільнення його від роботи(а. с. 113-116).

Рішенням Зарічного районного народного суду м. Суми від 23 липня 1987 року в позові   ОСОБА_2 до Сумського чавуноливарного заводу «Цинтролит» про відшкодування шкоди відмовлено (а. с. 123-125).

Доводи ОСОБА_2 про те, що в ніч з 13 на 14 квітня 1983 року з ним трапився нещасний випадок на виробництві спростовані також в рішенні народного суду Зарічного району м. Суми від 21 лютого 1992 року про відмову йому в позові до Сумського заводу «Центролит» про встановлення такого факту і відшкодування шкоди (а. с. 94-96).

Вимоги ОСОБА_2 про встановлення факту професійного отруєння відхилені й рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 листопада 2006 року(а. с. 39-43).

Доводи позивача в даній справі спростовуються також висновками, викладеними в рішенні Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 квітня 2008 року, яким йому було відмовлено в позові про визнання неправомірними дій Сумської обласної клінічної лікарні та лікаря – профпатолога ОСОБА_4, витягом з історії хвороби, виданим клінікою професійних захворювань 20 листопада 1985 року. (а. с. 91), повідомленням Харківського НДІ гігієни праці та профзахворювань (а. с. 93), листом голови обкому профспілки (а. с. 11) та іншими наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Вирішуючи спір, суд повно і всебічно з’ясував обставини справи, права і обов’язки сторін і ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 314, 315 ЦПК України, колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 листопада 2009 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий     - /підпис/

    Судді                 - /підписи/

З оригіналом згідно: суддя       В.А. Шевченко