ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2010 року Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого : Москальця П.П.
за участю особи, яка подала скаргу: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2009 року, якою справа про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працює майстром на заводі ДТРЗ; який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
провадженням закрита за п. 7 ст. 247 КУпАП через закінчення строку накладення стягнення,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 02.08.2009 року о 05 годині 45 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Дніпропетровську, на перехресті нерівнозначних доріг, вул. Комсомольської та вул. К. Лібкнехта, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не надав переважного права проїзду автомобілю «Фольксваген» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який перетинав перехрестя, рухаючись по головній дорозі. Внаслідок ДТП тілесні ушкодження отримали ОСОБА_1 та пасажир ОСОБА_3, автомобілі отримали механічні пошкодження.
В апеляції ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови судді із закриттям провадження у справі на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП внаслідок відсутності складу адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_1, який пояснив, що під’їхавши до перехрестя він зупинився та переконався, що інших учасників дорожнього руху на під’їзді немає та продовжив рух, коли з великим перевищенням швидкості по головній дорозі побачив автомобіль «Фольксваген» та уникнути зіткнення він не зміг, вивчивши матеріали справи й перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.
Порушення суддею процесуального закону відповідно до ч.ч.7,8 ст. 294 КУпАП має значення для визначення меж апеляційного розгляду справи та для прийняття і дослідження нових доказів, а тому відноситься до підстав скасування постанови судді в тому разі, коли таке порушення зашкодило всебічному, повному та об’єктивному з’ясуванню обставин вчиненого, і розгляду справи, вплинувши на обґрунтованість постанови суду, в тому числі через вади доказів, вірогідність яких суддею не ставилися під сумнів.
Суддя за розгляду справи докази перевірив на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а обставини вчиненого з’ясовані на підставі зібраних вірогідних доказів і їх сукупності, що узгоджуються між собою і між якими усунені протиріччя.
Жодних нових допустимих доказів, що давали б підстави для обґрунтованих сумнівів у вірогідності фактичних даних протоколів та зібраних свідчень, апеляційному суду не надано.
Відповідно до розгляду справи суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, всі обставини вчиненого, що мають значення для вирішення справи, правильно кваліфікувавши вчинене особою за ст. 124 КУпАП.
З огляду на те, що за змістом ст.ст. 1, 7, 23 КУпАП через незастосування адміністративного стягнення до особи, яка вчинила проступок, не реалізується адміністративна відповідальність, і, відповідно, залишаються невиконаними всі завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, визначені ст. 245 КУпАП, закінчення встановленого ст. 38 КУпАП строку унеможливлює завершення провадження у справі з притягненням особи до відповідальності, а тому, встановивши, що вчинене є проступком, суддя обґрунтовано дійшов висновку про наявність такої події, що виключає подальше провадження у цій справі, яке за п. 7 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що суддя виконав завдання провадження у справах про адміністративне правопорушення (ст. 245 КУпАП), а допущені ним порушення ст.ст. 278, 283 КУпАП, які стали приводом для подання апеляції, не вплинули на правильність, по суті, і справедливість винесеної постанови, не відносячись до істотних, через що така постанова не може бути переглянута (скасована чи змінена).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 252, 294 КУпАП, судова палата, –
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2009 року про закриття справи провадженням за п. 7 ст. 247 – без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Москалець
ю