Справа № 2-180/2008 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2008 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді     Зайончковської І.А.

при секретарі     Діхтяренко І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської лінійної СЕС на Одеській залізниці про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

За наказом № 5-К від 11 травня 2005 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду водія та за наказом № 7-К від 17 грудня 2007 року звільнено з посади за ст. 40 п.3 КЗпП України за систематичне порушення трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку.

Позивач, вважаючи звільнення незаконним, так як його підставою є фактично неприязнені стосунки, що склались між ним та керівництвом установи, а не порушення ним трудових обов'язків, просить поновити його на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який він вважає становить 700 грн. на місяць, з моменту звільнення по день постановления рішення по справі.

Представники відповідача позов не визнали, посилаючись на те, що позивач систематично порушував трудову дисципліну, за що неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності, не виконував вказівки керівництва, неналежним чином вів себе в колективі, за що йому було висловлено недовіру, та при його звільненні з роботи були дотримані всі вимоги трудового законодавства.

Заслухавши позивача та представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 40 п.3 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського впливу.

Судом встановлено, що позивача було прийнято на посаду водія фактично без закріплення за ним транспортних засобів, оскільки іншої посади водія в установі не було, а також в наказі про його прийняття були пізніше зроблені дописки, які не можуть прийматися до уваги. За наказом № 3-К від 11 червня 2007 року на 0, 5 посади водія було також прийнято ОСОБА_2, а тому наказом № 39 від 3 липня 2007 року за позивачем були закріплені автомобілі ВАЗ-21213 та УАЗ-469, а за ОСОБА_2 - ВАЗ-2107. На виконання останнього наказу головним лікарем Шевченківської СЕС ОСОБА_1 12 грудня 2007 року була дана усна вказівка про прийняття закріплених за ним автомобілів та підготовку їх до зимового періоду. З аналогічних підстав було видано наказ № 78 від 14 грудня 2007 року. Також 11 липня 2007 року та 11 грудня 2007 року на зборах трудового колективу ОСОБА_1 було висловлено недовіру та про його неможливість перебування в колективі. Крім того наказом № 48 від 7 серпня 2007 року йому було оголошено догану за відсутність на робочому місці в цей день з 8-44 год. до 9-08 год.

На підставі наведеного, не визнаючи позовні вимоги, представники відповідача посилались на те, що позивач протягом тривалого часу порушує трудову дисципліну, не виконує покладених на нього обов'язків, ігнорує вказівку керівництва, створює в колективі напружену обстановку, що негативно впливає на всю виробничу діяльність установи.

Не оспорюючи викладених вище обставин, разом з тим судом встановлено, що конфліктна ситуація виникла ще в березні 2007 року і продовжувалась до фактичного звільнення позивача, в зв'язку з чим він звертався в різні організації за захистом своїх прав

та 7 серпня 2007 року знаходився 24 хвилини в профспілковій організації відділення дороги, яка знаходиться в безпосередній близькості від Шевченківської СЕС. Не оспорюючи факту дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення, при вирішенні даного питання також необхідно було враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну шкоду, обставини його вчинення відповідно до ст. 149 КЗпП України.

Судом також встановлено, що з травня 2007 року позивач лише формально був присутній на території чи в приміщенні Шевченківської СЕС, оскільки не отримував ніяких виробничих завдань та не виконував прямих обов'язків водія, він не мав доступу до автомобілів та гаража, який визначений інструкцією з охорони праці для водія легкового автомобіля від 11 травня 2007 року та посадовою інструкцією водія легкового автомобіля від 18 жовтня 2007 року як його робоче місце, що виключало можливість виконання ним наказів про прийняття автомобілів та підготовку їх до зимового періоду. Хоча суду надані доповідні про відмову підписання ним актів прийому-передачі автомобілів, проте з його показів вбачається, що йому цього не пропонували та ключі від гаража не надавали, а також не забезпечили запчастинами для проведення необхідного ремонту автомобілів.

Наявні в матеріалах справи письмові докази про дострокове залишення ним робочого місця в грудні 2007 року, суд не може прийняти до уваги, оскільки по цих фактах не було прийнято належного рішення відповідно до діючого законодавства.

Таким чином в діях позивача відсутні систематичні порушення трудової дисципліни, за які до нього раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення, а тому він підлягає поновленню на роботі.

При вирішенні питання про розмір стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який не був визначений позивачем в позові, суд враховує вимоги закону, щодо якого він визначається, виходячи з заробітної плати за останні 2 місяці, а тому становить 461 грн.20 коп.. а не 700 грн., на які безпідставно посилається ОСОБА_1 Таким чином розмір відшкодування повинен становити з 17 грудня 2007 року по 17 квітня 2008 року 1844 грн. 78 коп.( 461, 20x4=1844, 78).

В зв"язку з задоволенням позову з відповідача необхідно стягнути судові витрати по справі у вигляді судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі ст. ст. 40 п.3, 147-149, 221, 233 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 59, 60, 213, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді водія Шевченківської лінійної СЕС на Одеській залізниці.

Стягнути з Шевченківської лінійної СЕС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1844 грн. 78 коп., а також на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та на користь УДК в м. Сміла витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішення в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайсуд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та поданням протягом 20 днів після подання такої заяви - апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і в 10 денний строк з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про його оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.