АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа № 8632 Головуючий суддя І інстанції Черних
Провадження № Суддя доповідач Черкасов В.В.
Категорія:
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
З0 червня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді Кукліної Н.О.
Суддів Черкасова В.В., Шевченко Н.Ф.
При секретарі Каплоух Н.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення по апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області на постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 10 березня 2010 року
В СТАНОВИЛА:
У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення
В обгрунтування позовних вимог зазначав, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи, 2 категорії, має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення на підставі ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, розмір яких визначається на момент виплат.
ОСОБА_1 просив визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області незаконними. Зобов’язати відповідача здійснити перерахунок належних йому соціальних виплат, а також недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки відповідно до діючого законодавства України з урахуванням виплачених сум.
Відповідач у своїх письмових запереченнях на позов посилався на те, що органи соціального захисту населення при нарахуванні позивачеві пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення виходили із розмірів та порядку, встановлених відповідними постановами Кабінету Міністрів України.
Постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 10 березня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області незаконними. Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області забезпечити перерахунок і виплату належної ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 20082009 роки у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати на день фактичного виконання виплати, за виключенням суми фактично проведеної виплати. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.
Матеріали справі свідчать, не заперечується сторонами, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч .4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 2 категорії щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Згідно із ч. 7 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Позивачу виплачено компенсацію на оздоровлення на 2007-рік у травні в розмірі 100 грн., на 2008 рік у серпні в розмірі 100 грн., на 2009 рік у жовтні в розмірі 100 грн., встановлених постановою Кабінету міністрів України від 12.07.05 №562 «про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у зменшеному розмірі, чим визначено ЗУ “Про статус і соціал захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
За вимогами ст. 67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Кабінет Міністрів України уповноважений на здійснення заходів підвищенню відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати конкретних розмірів всіх доплат, пенсій компенсацій постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи а не на зменшення встановлених цим законом конкретних розмірів доплат, пенсій і компенсацій, зокрема розміру допомоги на оздоровлення.
Зі змісту Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до п.п. 13, З0 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, дію зазначених норм зупинено на 2007 рік та щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. по справі “Про соціальні гарантії громадян” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним положення статті 29, пункту 13 статті 71, пункту 30 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Також встановлено, що це рішення має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинені законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст. ст. 1, 3, ч. 2 ст. 8, ст.ст. 21, 22, п. 1 ч. 2 ст. 92, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 95 Конституції України.
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України визначено, що рішення і преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, положення п. 30 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік від 19.12.2006 року № 489-У втратило чинність 09.07.2007 року.
України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, Верховна рада України внесла зміни у вказані вище закони, надавши право Кабінету Міністрів України визначати розміри соціальних виплат Конституційний Суд України рішенням №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнав внесення змін в зазначені Закони неконституційними.
Колегія суддів зазначає, що виплати щорічної допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право позивача на їх отримання та обов'язок відповідача здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.
Згідно ч. 2 ст. 19, ч. З статті 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку зобов'язавши Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області забезпечити перерахунок і виплату належної позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009 рік у відповідності з вимогами ч.4 ст.48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати на день фактичного виконання виплати, за виключенням суми фактично проведеної виплати.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та обставин справи.
Судова колегія , перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає , що рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, 313, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області відхилити.
Постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 10 березня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді