Судове рішення #7415803

                                                                                                                                                                                       

                                                             ПОСТАНОВА                Справа №2а-6875/2009

              І М Е Н Е М               У К Р А Ї Н И

14 грудня   2009 року

Краматорський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді   Ткачової С.М.,

при секретарі    Хоронько М.В.,

за участю позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і  соціального захисту населення  Краматорської міської ради, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання неправомірним відмову у виплаті недоплаченої державної допомоги при народженні дитини та допомоги  сім’ям з дітьми,  спонукання до виплати недоплаченої державної допомоги,  -

                                                                            ВСТАНОВИВ:

15.09.2009 року до  Краматорського  міського  суду  звернулася  ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Управління праці і соціального захисту населення  Краматорської міської ради, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання неправомірним відмову у виплаті  недоплаченої державної допомоги при народженні дитини  та допомоги сім’ям з дітьми згідно до Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми » , та  спонукання до виплати недоплаченої державної допомоги, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що  вона має  дитину ( до 3-х річного віку) Поліну, ІНФОРМАЦІЯ_1,   на  яку отримує допомогу по догляду за дитиною. Посилаючись на  Закон України  „Про державний бюджет на 2007 рік”, Закон України  « Про державний бюджет на 2008 рік», Рішення Конституційного Суду  від 22.05.2008 року, Закон України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», вважає, що  їй повинні були платити допомогу на  дитину у 2007, 2008 2009 роках,   виходячи з  розміру,  встановленого законом, прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.   Їй же  виплатили  у розмірі не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму. Вважає, що відповідач неправомірно  не робить перерахунок і не виплачує державну допомогу  на дитину відповідно до рішень Конституційного Суду України. Просить суд визнати дії Управління праці і  соціального захисту населення  Краматорської міської ради неправомірними та зобов’язати  виплатити  державну допомогу на дитину до досягнення нею 3-річного віку та допомогу при народженні дитини в повному обсязі.

             В судовому засіданні  позивачка позов свій підтримала та просила його задовольнити повністю.

             Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, за невідомою суду причиною, про час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив та не надав клопотань про відкладення розгляду справи.

          Представник Головного управління державного казначейства у Донецькій області в судове засідання не з’явився, але надав до суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність, та   позов не визнав та просив в задоволенні його відмовити, посилаючись на те, що  вимоги позивача безпідставні і не ґрунтуються на законі.

              Вивчивши матеріали справи, суд приходить до думки, що  позов задоволенню підлягає частково.

              Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист  прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

           Статтею 3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Згідно ч.2, 3 ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесені зміни до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.  

Судом установлено, що позивачка ОСОБА_1  дійсно перебуває на обліку в УП та СЗН, та має дитину Поліну, ІНФОРМАЦІЯ_1, на яку отримувала грошову допомогу.  

                      Правовідносини по даному позові регулюються Конституцією України, Кодексом Адміністративного судочинства України, Бюджетним кодексом України, Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік»,  Порядком призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім»ям з дітьми» Постановою Кабінету України від 16 січня 2007 року № 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку».

Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»  допомога   по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України  «Про загальнообов’язкове  державне страхування у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та витратами, зумовленими народженням та похованням» та «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», здійснюються у розмірі не менше 23 відсотків  прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.            

               Рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року визнано неконституційним положення статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої ст..15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»

         З моменту визнання норми неконституційною, вона втрачає чинність, а тому з 09.07.2007 року відновлено дію статті 15 Закону України в редакції відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

   Виплата допомоги по догляду за дитиною до 3-х років у 2008 році регламентується у 11 розділі п.23 Закону „України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, яким передбачені п.8 зміни до п.3 розділу У111 „прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, а саме „Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року -50%, з 01.01.2009 року – 75%, з 01.01.2010 р – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї  в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців”, та в п.7 частину першу ст..15 викласти в такій редакції „Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та  середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.”. Позивачка використувала право призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням доходів сім’ї.  Внесені зміни не розглядались Конституційним Судом щодо їх неконституційності.

За таких обставини, не підлягають задоволення вимоги позивачки про стягнення недоплаченої  допомоги за 2008 рік.

Положення Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» не визнавались неконституційними, тому вимоги позивачки про перерахунок та здійснення виплати грошової допомоги за 2009 року не підлягають задоволенню.

 Відповідно до  ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму  для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта протягом наступних 12 місяців у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

      Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено допомогу при народженні дитини 8500 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини 3400 грн., решта – протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

      Рішенням Конституційного Суду № 6- рп/ 2007 від 9 липня 2007 року не визнано неконституційним зазначене положення ст. 56 в частині виплати допомоги при народженні дитини.

           Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та його положення мають вищу юридичну силу відносно інших спеціальних законів стосовно визначення розміру або порядку обчислення допомоги при народженні дитини. За таких обставин, положення цього закону, яким було визначено порядок нарахування допомоги при народженні дитини, є обов’язковим для застосування. Тобто, при визначенні розміру допомоги при народженні дитини слід керуватись абзацем другим частиною другою ст.. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», а не ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що позивачці було правильно призначена та виплачена допомога при народженні дитини, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Таким чином вимоги позивачки в частині здійснення нарахування допомоги за догляду за дитиною до 3-х років за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, підлягають задоволенню.

                      Керуючись ст. 3, 19, 22 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07 2007 року, ст.ст. 6,9, 14, 100, 159 КАС України, -

                                                                             В И Р І Ш И В:

                Позовні вимоги ОСОБА_1  до  Управління праці і  соціального захисту населення    Краматорської міської ради, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання неправомірним відмову у виплаті  недоплаченої державної допомоги сім’ям з дітьми відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»м з дітьми» , та  стягнення недоплаченої державної допомоги, задовольнити частково.

  Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Краматорської міської ради здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 державної допомоги  сім’ям з дітьми відповідно до  ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», з 09  липня 2007 року до 31 грудня 2007 року включно.

В іншій частині позовних вимог  відмовити.

        Постанова набуває законної сили після закінчення  строку подання заяви про  апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в  строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього  строку.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краматорський міський суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подасться до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краматорський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.          

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.    

Суддя:

              Постанова ухвалена в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація