Судове рішення #7413166

Справа №1-8/10

В И Р О К

і м е н е м    У к р а ї н и

15 січня 2010 року Шишацький районний суд Полтавської області у складі головуючого – судді Колоса Ю.А. при секретарі Кирда Н.М., за участю прокурора Ілляшевича Р.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Шишаки  кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,  українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, безробітнього,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2009 року близько 03 години ранку в смт.Шишаки по вул.70-річчя Жовтня Шишацького району Полтавської області, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, на грунті особистих неприязних відносин умисно наніс удар ногою в праву руку потерпілому ОСОБА_3, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому голівки 2 п’ястної фаланги правої кисті, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості по критерію тривалого розладу здоров’я.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю і показав, що 09.08.2009 року він разом з своєю колишньою дружиною – ОСОБА_4, її сестрою – ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поверталися з кафе «Воробейчик» додому. По дорозі між ним та ОСОБА_4 виникла сварка, причиною якої було небажання ОСОБА_4 зачекати її сетру ОСОБА_5. Згодом у сварку втрутилась ОСОБА_5, з якою у нього також почалася сварка, оскільки ОСОБА_5 почала його штурляти і лаяти за те, що він лається з ОСОБА_4. Коли вони наблизились до домоволодіння ОСОБА_3, сварка продовжувалась. В якийсь момент з будинку вийшов ОСОБА_3 і став заступатись за свою дочку – ОСОБА_4 ОСОБА_2 сказав, що вони з ОСОБА_4 самі розберуться у своїх стосунках. Коли ОСОБА_3 відштовхнув ОСОБА_4 в сторону, ОСОБА_2 наніс йому удар ногою в руку. Потім між ними розпочалася бійка, вони впали на землю і продовжували боротися. Через деякий час його відтягли від ОСОБА_3 і бійка припинилась. Він залишився на дорозі, а ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інші пішли в будинок.

Крім визнання підсудним своєї вини його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні показав, що протягом тривалого часу між його дочкою ОСОБА_4 та її колишнім чоловіком - ОСОБА_2 існують неприязні відносини. Коли дочка та ОСОБА_2 перебували у шлюбі ОСОБА_2 часто бив ОСОБА_4, принижував, що стало причиною розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 продовдував чіплятися до ОСОБА_4. Через таке ставлення ОСОБА_2 до ОСОБА_4 неприязні відносини склалися також і між ОСОБА_2 та ним, оскільки він не міг спокійно спостерігати як страждає його дочка. 09.08.2009 року  крізь сон він почув на дорозі біля будинку якийсь лемент і почув, як його племінниця ОСОБА_7 повідомила, що на вулиці ОСОБА_2 б’є його доньок. Не вдягаючись, він вибіг на вулицю і побачив на дорозі групу людей, між якими відбувається бійка. Підійшовши ближче він побачив ОСОБА_2, який схопив ОСОБА_4 за руку і щось на неї кричав. Він запитав ОСОБА_2 що він робить, але той не зреагував і сказав, що зараз будемо розбиратися як чоловіки. Зрозумівши, що ОСОБА_2 п’яний і неконтрольований, він лівою рукою відштовхнув ОСОБА_4 в сторону, а праву руку виставив наперед, захищаючись від удару ноги ОСОБА_2. ОСОБА_2 наніс один удар ногою в праву руку. Потім ОСОБА_2 звалив його на землю, де бійка продовжувалась. В ході бійки ОСОБА_2 ще наносив кілька ударів кулаками і ногами в різні частини тіла, в тому числі ОСОБА_2 наніс удар ногою в праву руку якою ОСОБА_4 закривав обличчя, захищаючись від ударів ОСОБА_2. Потім бійка припинилась і діти завели його в будинок. Де подівся ОСОБА_2 він не знає. Внаслідок удару ОСОБА_2 йому спричинено тілесні ушкодження у виді перелому фаланги правої кисті. Тривалий час він лікувався. До підсудного претензій матеріального чи морального плану не має і вважає, що для виправлення підсудного достатньо призначення умовного покарання;

- показаннями свідка ОСОБА_4, яка у судовому засіданні підтвердила показання потерпілого ОСОБА_3

Після роз’яснення учасникам судового розгляду ст.299 КПК України та за їх згодою суд визнав недоцільним дослідження тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Дії підсудного ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфіковані по ст.122 ч.1 КК України, як умисне спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Така кваліфікація дій підсудного знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують покарання та обставини, що обтяжують покарання.

Вчинений підсудним злочин є злочином середньої тяжкості, підсудний до кримінальної відповідальності притягається вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину.

При призначенні покарання суд враховує думку потерпілого ОСОБА_3, який вважав достатнім призначення підсудному покарання, не пов’язаного з позбавленням волі.

Обставиною, що пом’якшує покарання, суд визнає наявність на утриманні підсудного малолітньої дитини.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину у стані адкогольного сп’яніння.

Згідно медичного висновку Шишацької ЦРЛ від 14.08.2009 року ОСОБА_2 на момент огляду непрацездатний, примусового лікування не потребує.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без відбування покарання, а тому його можна звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік.

На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання, роботи або навчання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 днів з наступного дня після його проголошення.

                           Головуючий

  • Номер: 11/783/22/16
  • Опис:
  • Тип справи: на справу (провадження) кримінального судочинства за апеляцією
  • Номер справи: 1-8/10
  • Суд: Апеляційний суд Львівської області
  • Суддя: Колос Юрій Анатолійович
  • Результати справи: Винесено ухвалу про залишення постанови суду першої інстанції без змін, а апеляції - без задоволення
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 28.10.2015
  • Дата етапу: 29.02.2016
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація