05.05.2011

Справа № 2-362/2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2011 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Крамаренко Т.В.,

при секретарі Антоненко А.С.,

за участю представників позивача - ОСОБА_1,

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3 його представника - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Злагода» (надалі КС «Злагода») до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року КС «Злагода» звернулася до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 18.06.2008 року між КС «Злагода» та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір кредитної лінії № К8091-324 про видачу останній кредиту на суму 24000грн. строком на 24 місяці зі сплатою процентів у розмірі 48% річних. В забезпечення повернення кредиту 18.06.2008 року були укладені договори поруки зі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 згідно до яких вони зобов'язалися солідарно відповідати перед позивачем за невиконання зобов'язань ОСОБА_2.

Оскільки відповідачі, взяті на себе зобов'язання не виконують з'явилась заборгованість по кредиту, яка станом на 01.08.2010 року складає - 48 489грн. з яких 23000грн. - основна сума по кредиту, 25489грн. - проценти по кредиту.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути вказану суму заборгованості за договором кредитної лінії з відповідачів солідарно, звернути стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_5 - квартиру АДРЕСА_1, а також стягнути судові витрати.

У судовому засіданні позивач уточнив заявлений позов та остаточно просив стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості - 69 983,75грн., з якої 23000 - сума основного кредиту, 46 434 - проценти за користування кредитом, судові витрати -604,89грн., крім того просив звернути стягнення на майно, що належить ОСОБА_3 - нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 та автомобіль НОМЕР_1.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його представник у судовому засіданні позов визнали частково - суму основного кредиту - 23000грн. та нарахування 48% за прострочення виконання зобов'язання, при цьому пояснили, що майно на яке просить звернути стягнення позивач не було предметом застави, крім того, процентна ставка у розмірі 120% до моменту повного погашення заборгованості є забезпеченням виконання зобов'язання - неустойкою яка за рішення суду може бути зменшена.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився про місце й час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов не визнав, оскільки вважає, що договір поруки припинив дію у зв'язку з тим, що кредитор не пред'явив претензій чи позов протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов'язання.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.

Між КС «Злагода» та ОСОБА_2, яка з 2001 року є членом спілки, 18 червня 2008 року було укладено договір кредитної лінії № К8091-324 про видачу останній кредиту на суму 24000грн. строком на 24 місяці зі сплатою процентів у розмірі 48% річних. Того ж дня між КС «Злагода» та ОСОБА_5, ОСОБА_3, який з 2002 року також є членом кредитної спілки з кожним окремо було укладено договори поруки, згідно до яких вони зобов'язалися солідарно відповідати перед позивачем за невиконання зобов'язань ОСОБА_2. З умовами договорів сторони ознайомлені, договори ними підписані.

Крім того, 18.06.2008 року з метою забезпечення договору по кредитній лінії між КС «Злагода» та ОСОБА_2 в простій письмовій формі було укладено договір №8.43 застави майна - нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 що належить на праві власності ОСОБА_2.

На виконання умов договору по кредитній лінії згідно копій касових ордерів за №396 від 18.06.2008р., №411 від 23.06.2008р., №343 від 30.07.2009р. ОСОБА_2 отримала від спілки кошти у сумі 30 000грн..

18.06.2010 року термін дії договору кредитної лінії закінчився. Проте відповідачі в порушення умов договорів кредитні кошти до теперішнього часу не повернули. Позивач неодноразово звертався до відповідачів про повернення коштів.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем, ОСОБА_2 за період з 18.06.2008р. по 30.07.2009р. сплачена основна сума кредиту - 7000грн. та 15 955грн. процентів за користування кредитними коштами. Заборгованість основної суми кредиту становить - 23000грн., 46 434грн. - проценти за користування кредитом, а всього 69 434грн..

Вимогами ст.ст. 526, 610 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст.ст. 553,554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов'язку. У разі порушення такого зобов'язання боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Положенням ч.4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно п. 3.1. Договору поруки, укладеному між КС «Злагода» та ОСОБА_5 від 18.06.2008р.порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також коли кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явив позову до поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи, договір кредитної лінії припинив свою дії 18.06.2010р., а позивач звернувся до суду з позовом 19.07.2010р., тому твердження відповідача ОСОБА_5 про неможливість стягнення з нього заборгованості не заслуговує на увагу.

Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про кредитні спілки" кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Абзацом третім ч. 1 ст. 21 цього Закону передбачено, що кредитна спілка відповідно до свого статуту надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

Частиною 4 ст. 8 указаного Закону України "Про кредитні спілки" передбачено, що ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону.

Згідно із ч. З ст. 5, п. З ч. 1 ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" таким видом діяльності є надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, до яких не відносяться внески членів кредитної спілки, що спрямовуються на формування капіталу кредитної спілки.

Отже, за змістом зазначених вище норм закону діяльність кредитної установи з надання фінансових кредитів за рахунок капіталу самої кредитної установи не потребує отримання ліцензії.

На момент укладання договору позивач діяв згідно до ліцензії №344653 від 01.02.2006р., виданої Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положення ч.З ст.551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки може бути застосоване лише до процентів, які нараховуються як пеня, оскільки вони є засобами цивільно- правової відповідальності, чи згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, враховуючи її компенсаційну природу, а проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями ст. 1054, 1056-1 ЦК України у такому порядку не підлягають зменшенню через не співмірність з розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного боргу.

За такого неможливо зменшити розмір процентів, які нараховувалися КС «Злагода» у розмірі 120% оскільки вони є длатою за користування грошима, а не пенею.

Враховуючи викладене вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів суми заборгованості за договором кредитної лінії у солідарному порядку є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про звернення стягнення на майно - нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 та автомобіль НОМЕР_1., що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності не підлягають задоволенню, оскільки вказане майно не було предметом договору застави та іпотеки укладеного між КС «Злагода» та ОСОБА_3 відповідно до вимог Законів України «Про іпотеку» та «Про заставу», а також норм параграфа 6 глави 49 ЦК України.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., судовий збір у розмірі 484, 89 грн. та 209, 45грн. на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 88, 209, 212-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Кредитної спілки «Злагода» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 солідарно на користь Кредитної спілки «Злагода» в рахунок заборгованості за договором кредитної лінії № К8091-324 від 18.06.2008р.: 23 000 грн. - сума кредиту, 46 434грн.- проценти по кредиту, а всього 69 434,00 (шістдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять чотири) гривні.

В іншій частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Злагода» витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень в рівних частках з кожного по 40 (сорок) гривень та судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 89коп. в рівних частках з кожного по 161 (сто шістдесят одної") гривні 63коп..

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 209 (двісті дев'ять) гривень 45коп. в рівних частках з кожного по 69 (шістдесят дев'ять) гривень 82 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя