Судове рішення #74123
11/239


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

                 

11 серпня 2006 р.                                                             Справа  № 11/239

За позовом   Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,  м. Ужгород

До відповідача   Малого приватного підприємства "Зеніт", м.Берегово

про  стягнення    3544 грн. штрафних санкцій в тому числі пені.


                Суддя Л.М.Якимчук


ЗА УЧАСТЮ ПРЕДСТАВНИКІВ СТОРІН:

Від позивача: - Шибаєв А.М.  –представник,  довіреність  від  17.04.2006.

Від відповідача:  -   Бойчук О.Ф. - директор.

СУТЬ СПОРУ:  Позивачем заявлено позов до відповідача про стягнення         3450грн. адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів,  передбаченого статтею 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі Закон), а також 94грн. пені за порушення  термінів сплати адміністративно-господарських  санкцій, нарахованих на підставі  статті 20 згаданого  Закону. Зокрема, відповідно до вимог вказаної статті відповідач повинен  був працевлаштувати 1 інваліда, однак,  не працевлаштував, що видно із поданого до відділення звіту (форма 10 ПІ річна  „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2005 рік).

            Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить суд задоволити позов повністю.

       Відповідач подав суду письмове пояснення, в якому    повідомив, що підприємство займалось пошуком інвалідів для працевлаштування, зокрема, звертався в Берегівський міськрайонний центр зайнятості населення, Берегівський міський  та Берегівський районний відділи  соціального захисту населення, однак, інваліди для працевлаштування вказаними органами на підприємство не направлялись.

          Зважаючи на вказані обставини, а також враховуючи те, що вимогою для працевлаштування на підприємстві є компетентність в галузі геолого-розвідувальних робіт та вміння працювати на персональному комп"ютері, підприємство було змушене зменшити штат працівників до 7 чоловік, з метою  уникнення в подальшому накладення адміністративних санкцій.

               Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін,


СУД ВСТАНОВИВ:


Частиною першою ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875 –ХІІ  від 21.03.1991, з подальшими змінами та доповненнями (далі Закон), для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання, встановлено норматив робочих місць  для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.

Пунктом 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету  Міністрів України від  03.05.1995 № 314 „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів” (далі Положення) встановлено, що підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 01 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середню облікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів;  інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Згідно з п.3 Положення, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інваліда відповідної нозоології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. А пунктом  2 Положення передбачено, що робочим місцем інваліда може бути звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування.

Відповідно до  ч.1 ст. 18 Закону працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Отже, на підприємство  не покладається обов’язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов’язок створювати робочі місця для працевлаштування  інвалідів та інформувати про кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

  Відповідач подав суду  лист-відповідь Берегівського міськрайонного центру зайнятості від 07.08.2006 №888, в якому останній повідомив, що протягом року інваліди по спеціальностях землевпорядкування  та спеціалісти з геодезичного профілю до Берегівського МРЦЗ в пошуках роботи не звертались.    

 Отже,   відповідач виконав передбачений  Законом обов"язок   щодо створення робочого місця для працевлаштування інваліда та повідомив органи працевлаштування інвалідів  про його наявність.   Разом з тим, позивач не подав докази про те, що у 2005 році на підприємство направлялись для працевлаштування інваліди, або ж вони самі звертались до відповідача, а той відмовив  у їх  працевлаштуванні.

З огляду на викладені обставини, суд не вбачає вини відповідача у тому, що на його підприємстві не працевлаштовано передбачену  Законом  кількість інвалідів.

Відповідно до статті 71 Кодексу  адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

       Всебічно дослідивши всі обставини справи суд  прийшов до висновку, що  відповідач поданими доказами спростував  твердження позивача, що він у 2005 році не створив робоче місце для працевлаштування інвалідів, відповідно до встановленого  Законом нормативу, а позивач  не довів те, що інваліди направлялись  для працевлаштування на підприємство відповідача і не працевлаштовані останнім.

       Оскільки судом встановлено відсутність у діях відповідача складу господарського  правопорушення, то  безпідставним є нарахування позивачем, відповідно до статті 20 Закону, пені  за порушення  термінів сплати  адміністративно-господарських санкцій.

          Керуючись ст.ст. 17, 18,  21, 69, 71, 86, 94, 98, 158, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд



П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні позову вімовити повністю.


2. Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.


Суддя                                                                                 Якимчук Л.М.



  • Номер:
  • Опис: стягнення 7 007,84 грн.
  • Тип справи: Видача дублікату наказу (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 11/239
  • Суд: Господарський суд м. Києва
  • Суддя: Якимчук Л.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 27.02.2018
  • Дата етапу: 20.03.2018
  • Номер:
  • Опис: стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
  • Тип справи: У порядку виконання судових рішень
  • Номер справи: 11/239
  • Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
  • Суддя: Якимчук Л.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 22.04.2020
  • Дата етапу: 22.04.2020
  • Номер:
  • Опис: Про спонукання вчинити певні дії
  • Тип справи: Про заміну сторони виконавчого провадження (ст.334 ГПК)
  • Номер справи: 11/239
  • Суд: Господарський суд Донецької області
  • Суддя: Якимчук Л.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 04.11.2021
  • Дата етапу: 04.11.2021
  • Номер:
  • Опис: Про спонукання вчинити певні дії
  • Тип справи: Про заміну сторони виконавчого провадження (ст.334 ГПК)
  • Номер справи: 11/239
  • Суд: Господарський суд Донецької області
  • Суддя: Якимчук Л.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 12.07.2023
  • Дата етапу: 12.07.2023
  • Номер:
  • Опис: Про спонукання вчинити певні дії
  • Тип справи: Про заміну сторони виконавчого провадження (ст.334 ГПК)
  • Номер справи: 11/239
  • Суд: Господарський суд Донецької області
  • Суддя: Якимчук Л.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Залишено без розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 12.07.2023
  • Дата етапу: 13.07.2023
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація