Справа № 2-а-322/2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.10 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді        Шелесько В.Д.,

при секретарі        Гладкій Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Онуфріївка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ з обслуговування Новобузького району Миколаївської області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,-

ВСТАНОВИВ:

В позові та судовому засіданні позивач просив скасувати постанову ВЕ № 186276 від 24 липня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення винесену відповідачем на нього.

Посилається на те, що 24.07.2010 року, в с. Семенівка на автодорозі Н 14168 км. Олександрівка - Кіровоград- Миколаїв його зупинили особи в форменому одязі працівників міліції. Один з них підійшов до його автомобіля, не відрекомендувавши себе та не пред'явивши своє посвідчення повідомив його, що ніби то він перевищив швидкість руху, - рухався зі швидкістю 91 км./годину - та почав складати протокол. На його вимогу показати йому яким приладом зафіксовано його перевищення швидкості, вказана особа мельком показала йому щось схоже на радар і пояснила, що інша особа в форменому одязі працівників міліції в даний момент повинна працювати з приладом фіксації швидкості. Він намагався пояснити, особі в одязі працівника ДПС ВДАІ , що він не перевищував швидкість, так як на спідометрі в нього була швидкість 60 км/годину, що вказаний ним факт можуть підтвердити свідки, які сиділи на той час в його автомобілі та запропонував відібрати у них письмові пояснення по факту не порушення ним вимог дорожнього знаку 5.45 на білому фоні. В його проханні було відмовлено. Вказана особа склала протокол, в якому він написав, що не згоден з протоколом і повторно просив запросити свідків для дачі письмових пояснень в протоколі про факт не порушення ним вимог дорожнього знаку 5.45 на білому фоні і йому знову відмовили, посилаючись на брак часу, так як в цей час інша особа в одязі працівника міліції зупинила інший автомобіль, який рухався за ним також за перевищення швидкості.

Постанова на його вимогу була складена на місці затримання, хоча працівник ДПС пропонував йому лише поставити підпис на пустому бланку постанови, але на його вимогу написав постанову при ньому та надав також протокол. Лише отримавши постанову та протокол та про адміністративне правопорушення він дізнався, що його зупинено та складено документи прапорщиком міліції ОСОБА_2 , хоча посвідчення працівник, що складав протокол та постанову так і не пред'явив. В надані пояснення в письмовій формі щодо факту порушення та в проханні запросити свідків для фіксування не вчинення ним порушення, працівник ІДПС відмовив йому і на його вимогу надав протокол та постанову.

Відповідно до тексту постанови по справі про адміністративне правопорушення № 186276 24.07.2009 року о 7 годині ЗО хвилин на автодорозі Н 14 168 км в населеному пункті с. Семенівка він керував автомобілем НОМЕР_1 на ділянці дороги позначеній дорожнім знаком 5.45 на білому фоні рухався зі швидкістю 91 км/годину , чим скоїв правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Керуючись положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП прапорщик міліції ІДПС Новобузького ВДАІ у Миколаївській області ОСОБА_2 вирішив накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.

Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення є необгрунтованим та недоведеним з таких підстав:

1.Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який описує, і таким чином фіксує вчинене правопорушення і потрібен для того , щоб згодом, при розгляді справи можна було відтворити обставини справи. В протоколі вказується хто, де коли і яким чином вчинив правопорушення, хто виявив вчинене правопорушення та хто зафіксував. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається дата і місце його складання , посада, прізвище, ім'я та по- батькові особи, яка складає протокол, відомості про особу порушника, місце час вчинення і суть адміністративного правопорушення , нормативний акт яким передбачається відповідальність за дане порушення; прізвище ім'я та по-батькові, адреси свідків; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала , і особою яка його вчинила адміністративне правопорушення, в протоколі розписуються свідки. При складанні протоколу обов'язково роз'яснюються права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП про що робиться відмітка у протоколі. Як ним вказувалося вище, на його вимогу запросити свідків особа, що складала протокол йому відмовила, права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП йому не були роз'яснені.

Пунктом 24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам статтям 283 і 284 КУпАП , зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення встановленою особою адміністративне правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник. Чи висловлених останнім доводів. 24.07.2010 року На його вимогу показати йому яким приладом зафіксовано його перевищення швидкості, вказана особа мельком показала йому щось схоже на радар і пояснила, що інша особа в форменому одязі працівників міліції в даний момент повинна працювати з приладом фіксації швидкості.

Постанова підлягає скасування, як винесена з порушенням закону. У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою якого радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості« Беркут» № 0808018 - вказано в протоколі , ( якого мені так і не пред'явили) і він не впевнений що це саме той прилад, який знаходився в руках працівника міліції. У відповідності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено наказом МВС 13.11.2006 № 1111). До використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкцію та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до п.п. 12.2,12.3 зазначеної інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. Між тим, як мною вже вказувалося приладом на момент складення протоколу користувалася одна особа, яка потім склала протокол та винесла постанову віддавши прилад іншій особі, при цьому не надаючи мені документів, що посвідчують особу яка складала протокол та документів, що підтверджують вивчення інструкції та складання заліків особами, що користуються радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості « Беркут» № 0808018. . Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень. Та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Крім того вказана в постанові швидкість 91 км на годину сумнівна тому, що у радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості « Беркут» кут огляду який регулюється, прилад « Беркут» може вказати швидкість іншого автомобіля, який рухався поруч або більший за розмірами, а за таких умов це може означати, що вимірювана швидкість насправді є швидкістю автомобіля, який рухався або праворуч, або ліворуч або навіть у кількох десятках метрів від його автомобіля. Хоча як він вже зазначав прилад, що зафіксував перевищення ним встановленої швидкості на його вимогу не було надано - він це й намагався пояснити інспектору, а він навіть не хотів його слухати.

У відповідності до ст. ст. 10-15 закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». На вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні. В наданні таких документів йому було відмовлено.. Стаття 268 КУпАП вказує, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення; подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою. Якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі, - що було порушено при винесенні вказаної постанови.

Статтею 69 КАС передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Крім цього, ст. 70 КАС встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зважаючи на виклдаене вважає, що постанова ВЕ № 186276 по справі про адміністративне правопорушення прийнята з порушеннями конституції України та законів України, є необгрунтованою та незаконною.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 18 КАС усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Згідно ч. 2 ст 19 КАС адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Відповідно до ст. 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Враховуючи те, що постанова про притягнення його до адімінстратвиної відповідальності була ним отримана 24.07.2010 року , ним не пропущено строк на подання позову до суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подавши до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та слухання справи в його відсутності в зв'язку з знаходженням в командировці.

Відповідач в судові засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату час і місце судового розгляду, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позов та заяву про слухання справи у його відсутності суду не надав.

Виходячи з викладеного у відповідності з ст. 128 КАС України, суд вважає можливим, слухати справу у відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно протокола про адміністративне правопорушення ВЕ № 033530 від 24.07.2010 року, складеного відповідачем, ОСОБА_1, керуючи автомобілем

МІТБІГВІБНІ ЬАНСЕЯ з н/знаком ВА 9097 АМ, 24.07.2010 року в 7 год на автодорозі Олександрівка — Миколаїв в населеному пункті Семенівка, позначеним дорожнім знаком

5.45на білому фоні рухався з швидкістю 91 км/год, швидкість вимірювалась приладом “Беркут” №        0808018 які вимогип ПДР порушено не вказано, чим вчинив

правопорушення , передбачене ч.І ст. 122 КупАП. Пояснення свідків відсутні.

ОСОБА_1 В протоколі пояснив, що він з протоколом незгоден, їхав з швидкістю 60 км/год.

На підставі вищевказаного протоколу відповідачем була винесена постанова ВЕ № 186276 24.07.2010 року за якою на позивача за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КупАП було накладено штраф в розмірі 260 грн.

В матеріалах, витребуваних з місцевого ДАІ є тільки протокол про адмінправопорушення і постанова в справі про адмінправопорушення. Інших документів в т.ч. Даних про прилад яким вимірювалась швидкість та його придатність до використання, фотознімків, зафіксованих приладом не поступило.

Згідно із ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправністо рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень (а таким є відповідач) обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності накладається на відповідача.

В даному випадку відповідач не виконав обов’язку по доказуванню правомірності рішення, тобто доказів, які б спростували зазначені доводи позивача, суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що вина позивача в порушенні вимоги п.5.45 ПДР України не доведена, а тому в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.І ст. 122 КУпАП відсутні і постанова ВЕ № 186276 від 24.07.2010 року відносно позивача є незаконною і підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 256, 283, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 71, 128, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову ВЕ №        186276 від 24.07.2010 року у справі про

адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС Новобузького взводу ДПС Миколаївської області ОСОБА_2, про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 260 (двісті шістдесят) гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 122 КУпАП.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, та надання після цього на протязі 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Суддя Онуфріївського

районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_4