Справа № 2-а-319/2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.10 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді        Шелесько В.Д.,

при секретарі        Гладкій Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Онуфріївна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС Бобринецького відділу ДАІ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

В позові позивач просив скасувати постанову ВА № 171625 від 18 липня 2010 року про притягнення його до адмінвідповідальності по ч.І ст. 122 КУпАП..

Посилається на те, що 18 липня 2010 року, близько 14 години він керував автомобілем CHEVROLET AVEO SF69Y, державний номерний знак ВІО 171 AI, належний гр. ОСОБА_3 на підставі довіреності від 25 грудня 2010 року (копія додається). Рухався по авто дорозі в напрямку населеного пункту Кетрисанівка Бобринецького району Кіровоградської області зі швидкістю біля 85 км/год. Підїзджаючи до знаку 5.45 ПДР України « Початок населеного пункту» зменшив швидкість до 60 км/год., та через 60-70 метрів був зупинений інспектором ДПС Бобренецького ВДАІ, сержантом міліції ОСОБА_4, який повідомив, що він перевищив швидкість на 26 км/год. Вимірювання швидкості проводилось приладом «Беркут» 0801161. На місці інспектором було складено відносно нього протокол про порушення ним вимог п. 12.4 ПДР України, а саме перевищення швидкості в населеному пункті, та не зважаючи на його заперечення, вказані в протоколі, ним було винесено постанову ВА №171625 від 18.07.2010 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої ч.І ст. 122 КУпАП (копія додається).

Вважає, що дії інспектора ДПС Бобренецького ВДАІ ОСОБА_5 щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ч.І ст. 122 КУпАП, у виді штрафу 340 грн.(триста сорок гривень) є незаконним, а дана постанова підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, він дійсно 18 липня 2010 року, керував автомобілем CHEVROLET AVEO SF69Y, державний номерний знак ВІО 171 AI, і рухався в напрямку населеного пункту Кетрисанівка Бобринецького району Кіровоградської області, але не порушував пункт 12.4.Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306, а саме не перевищив швидкість у зоні обмеження швидкості руху дорожнім знаком 5.45 ПДР України. При складанні відносно нього протоколу про адмінправопорушення інспектором ДПС не було вказано на якій саме ділянці дороги було зафіксовано рух автомобіля зі швидкістю 86 км/год., не визначено відстань від інспектора до автомобіля на якій було зафіксовано швидкість 86 км/год., що унеможливлює визначення ділянки шляху (до чи після знаку 5 45.ПДР України) на якій автомобіль рухався із зазначеною швидкістю, оскільки від інспектора ДПС до початку дії знаку була відстань у межах 60-70 метрів, а видимість зазначеної ділянки шляху складає 700-800метрів.Слід зазначити, що технічні характеристики приладу «Беркут» 080116JI дозволяють вимірювати швидкість транспортного засобу на відстані не менше ніж 400 метрів тому інспектором ДПС ОСОБА_6 були грубо порушені вимоги експлуатації вимірювального приладу «Беркут» 0801161, що робить вимірювання незаконним.

Крім того, інспектором ДПС при складані протоколу не зазначено, та на місці йому не було представлено часу, коли було зафіксовано рух автомобіля зі швидкістю 86 км/год., що унеможливлює визначити взагалі який автомобіль рухався з даною швидкістю, оскільки на зазначеній ділянці шляху рух автомобілів пожвавлений.

Також слід зауважити, що відповідно до п.2.13 « 3 організації провадження та діловодства у справах про адміністративні правопорушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео-, та інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного, засобу або особу, яка має: право керування цим транспортним засобом. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в порушення наведеного положення до нього не додано матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу, яким вимірювалась швидкість руху.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не наведено та на місці не надано даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконним у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Свідком даної пригоди була ОСОБА_7, яка мешкає в смт. Павлиш Онуфрїївського району Кіровоградської області, і в цей час перебувала у його автомобілі. Але при складанні протоколу інспектор Алексеєнко А.С. відмовився включити в протокол свідка по справі, яка могла надати свідчення, що він не скоював правопорушення. На підставі цього виходить протиріччя з вимогами ст. 272 КУпАП «Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небуть обставини, що підлягають установленню по даній справі». Інспектор заявив, що вона не свідок а зацікавлена особа, на що він йому відповів що це вирішує не він, а суд згідно з ст: 252 КУпАП. На що він йому нічого не відповів.

Отже, на підставі вище викладеного, вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП є незаконним, необгрунтованим, недоведеним.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити. Пояснив, що до населеного пункту він рухався з швидкістю 85 км/год, а потім швидкість зменшив до 60 км/год і в населеному пункті рухався з такою швидкістю.

Працівники ДАІ знаходились в населеному пункті метрів з 100 від знаку. Швидше він їхати не міг. Про наявність ДАІ його попереджував прилад антирадар і водії зустрічних автомобілів. Йому показували якийсь прилад на якому була зафіксована цифра 86. Ні часу фіксації, ні якихось зображень його а/м на приладі не було на відміну від фіксації приладом «Візир». Можливо це була зафіксована швидкість іншого автомобіля, а можливо і його до в’їзду в населений пункт. Порушення він заперечив в протоколі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив, заперечення на позов не подав, про розгляд справи в його відсутності заяви не подав, а тому у відповідності з ч.4 ст. 128 КАС України суд вважає можливим, слухати справу у відсутності відповідача на підставі наявних в ній документів.

Суд, вислухавши позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно протоколу про адмінправопорушення ВА № 043517 від 18.07.2010 року ОСОБА_8 керуючи а/м Шевролет з д.н.з. НОМЕР_1 в населеному пункті рухався з швидкістю 86 км/год, що виміряног приладом «Беркут» № 0801161 чим порушив вимоги п.12.4. ПДР і вчинив правопорушення, передбачене ч.І ст. 122 КУпАП. Від підпису і дачі поясненьБіжко В.В. відмовився в присутності свідків.

На підставі даного протоколу відповідачем була винесена постанова про притягнення позивача до адмінвідповідальності по ч.І ст. 122 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 340 грн.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дала пояснення аналогічні поясненням позивача і підтвердила, що в населеному пункті перед зупинкою їх працівниками ДАІ, автомобіль рухався з швидкістю біля 60 км/год.

З матеріалів наданих ДАІ не встановлено придатність приладу «Беркут» для використання

Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень (а таким є відповідач) обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності накладається на відповідача.

В даному випадку відповідач не виконав свого обов’язку по доказуванню правомірності рішення, тобто доказів, які б спростували зазначені доводи позивача суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що вина позивача в порушенні вимог п. 12.4 ПДР України не доведена, а тому в його діях склад правопорушення, передбачений ч.І ст. 122 КУпАП відсутній і постанова ВА № 171625 від 18.07. 2010 року у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача є незаконною і підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 256, 283, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 17, 128. 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову В А № 171625 від 18 липня 2010 року винесену ІДПС Бобринецького відділу ДАІ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 122 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, та надання після цього на протязі 20 днів апеляційної скарги або в порядку