Справа № 2-625/2010 р.
УХВАЛА
21 січня 2010 року суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали позову фізичної особи ОСОБА_2 до фізичної особи ОСОБА_3, юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Добробит», Кременчуцького міського управління ГУМВС України в Полтавській області про визнання недійсною постанови про зняття з реєстрації, зняття з реєстрації, виселення та вселення-,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, згідно якого просила суд ухвалити рішення, яким визнати зняття її з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 14 листопада 2002 року недійсним та реєстрацію їй як піднаймача 25 липня 2003 року у квартирі АДРЕСА_1 без її відому недійсною; зняти з реєстрації та виселити зареєстрованих у вказаній вище квартирі осіб; визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та вселити позивачку в дану квартиру.
Згідно статті 1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Положеннями частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до вимог частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»ктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб»єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) – публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова і службова особа, інший суб»єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачка ОСОБА_2 фактично на розгляд суду ставить питання про визнання неправомірними дій суб»єкта владних повноважень – Кременчуцького міського управління ГУМВС України в Полтавській області щодо зняття її з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1.
Таким чином, даний спір торкається прав та законних інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, у зв»язку з чим він не може бути вирішений за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 122 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2 та роз»яснює позивачу право на звернення до суду з позовом про визнання неправомірними дій в порядку адміністративного судочинства
Керуючись статтями 2, 3 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 1, 15, 122 Цивільного процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 у відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи ОСОБА_3, юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Добробит», Кременчуцького міського управління ГУМВС України в Полтавській області про визнання недійсною постанови про зняття з реєстрації, зняття з реєстрації, виселення та вселення – відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги.
Суддя: