АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи: 668/14884/15-ц

Номер провадження: 22-ц/791/1289/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року м. Херсон

Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий                 Бездрабко В.О. (суддя-доповідач)

Судді:                         Вейтас І.В.

                              ОСОБА_1

Секретар : Кутузова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 травня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Хайдарової І.О., у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4, до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_6, треті особи: відділ державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання іпотечного договору недійсним,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3,діючи в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4, звернулися до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_6, треті особи: відділ державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання іпотечного договору недійсним.

Позов мотивований тим, що 27 грудня 2006 року між позивачами та ОСОБА_6 був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу двокімнатної квартири №34, розташованої за адресою м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, буд 18, корп. 4.

Покупець ОСОБА_6 повністю не розрахувався із позивачами за придбане нерухоме майно, своє право власності на придбану квартиру в установленому порядку не зареєстрував, а тому право власності на це майно не набув.

Проте, 27 грудня 2006 року ОСОБА_6 в якості забезпечення своїх кредитних зобов’язань перед Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», за нотаріально посвідченим договором передав вищезазначену квартиру в іпотеку банку.

Згідно пункту 15 іпотечного договору, предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця на підставі Договору купівлі - продажу, посвідченого 27.12.2006 р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 4018, Витяг з державного реєстру правочинів № 3411859 від 27.12.2006 р., номер правочину 1844297, право власності зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно під реєстраційним номером 17275415.

Але, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власниками спірної квартири є позивачі на підставі свідоцтва про право власності, виданого 11.10.2006 року Фондом комунального майна м. Херсона згідно з розпорядженням №19982-ж від 11.10.2006 року) і саме їх право власності на квартиру зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно під реєстраційним номером 17275415.

04 березня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинений виконавчий напис щодо звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення ОСОБА_6 заборгованості за кредитними договорами.

Позивачі вказали, що іпотеку ПАТ "УкрСиббанк" була передана спірна квартира, яка не є власністю іпотекодавця і не могла бути ним відчужена, оскільки іпотекодавець не розрахувався за квартиру в повному обсязі та не здійснив обов’язкову державну реєстрацію прав на квартиру до теперішнього часу, з приводу чого позивачі, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили визнати недійсним іпотечний договір, укладений між Акціонерним комерційним банком інноваційним "УкрСиббанк" та ОСОБА_6, посвідчений 27.12.2006 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7, та зареєстрований в реєстрі за №4021; визнати виконавчий напис від 04.03.2013 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5., зареєстрований в реєстрі за №456, таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 23 травня 2018 року позов задоволений.

Ухвалено визнати недійсним іпотечний договір, укладений між Акціонерним комерційним банком інноваційним "УкрСиббанк" та ОСОБА_6, який посвідчений 27.12.2006 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7, та зареєстрований в реєстрі за №4021.

Визнати виконавчий напис від 04.03.2013 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 456, таким, що не підлягає виконанню.

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема вказав, що суд дійшов неправильного висновку щодо відсутності у боржника ОСОБА_6 прав власності на іпотечне майно.

Письмові відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Статтею 351 ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, а тому Апеляційний суд Херсонської області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Херсонського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.9 ст.1 Перехідних положень вказаного Кодексу).

В судове засідання суду апеляційної інстанції представник ПАТ «Дельта Банк» не з’явився, подав заяву про розгляд скаргу у відсутність представника банку.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, діючі в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, представник ОСОБА_6 – адвокат ОСОБА_8 проти задоволення апеляційної скарги заперечували та пояснили у задоволенні скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін, як таке, що є законним та обґрунтованим.

Інші учасники до суду не з’явилися, про день, місце та час розгляду справи повідомлені.

Заслухавши доповідача, учасників справи, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст.3 ч.3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 3 частини 1 ЦПК України, в редакції 2004р., визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст.4 ч.1 ЦПК, в редакції від 15.12.2017р.).

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 27 грудня 2006 року між позивачами та ОСОБА_6 був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу двокімнатної квартири №34, розташованої за адресою м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, буд 18, корп. 4.

Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 і зареєстрований в реєстрі № 4018 (а.с.204).

Того ж дня, 27 грудня 2006року, покупець ОСОБА_6 в якості забезпечення своїх кредитних зобов’язань перед Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», за нотаріально посвідченим договором передав придбану ним квартиру в іпотеку банку.

Іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 і зареєстрований в реєстрі № 4020 (а.с.104-106).

04 березня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинений виконавчий напис про звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно в рахунок погашення ОСОБА_6 перед АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», заборгованості задоговором про надання споживчого кредиту № 11104945000 від 27 грудня 2006 року (а.с.8).

Ухвалюючи рішення про визнання недійсним договору іпотеки від 27 грудня 2006 року та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив із того, що за договором купівлі-продажу від 27 грудня 2006 року до ОСОБА_6 право власності на квартиру №34 в будинку №18 корпус 4 по вул.49 Гвардійської дивізії в м.Херсоні не перейшло, оскільки не відбулася державна реєстрація цих прав, а тому іпотекодавець не міг передати в іпотеку майно, яке йому не належало.

Проте погодитися з висновком суду не можна.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не забороняються законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За положеннями частини другої статті 209 ЦК нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Згідно п.2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 03 березня 2004р. №20/5, в редакції станом на 27 грудня 2006року, саме нотаріусами посвідчувалися правочини (договори, заповіти, довіреності та інші.

Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України, в редакції станом на 27 грудня 2006року, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ст.334 ч.4 ЦК України, в редакції станом на 27 грудня 2006р.).

Отже, наведені норми матеріального права свідчать, що перехід права власності на нерухоме майно, за часом укладення договору купівлі-продажу квартири від 27 грудня 2006року, визначався саме нотаріальним посвідченням та моментом державної реєстрації договору, які вчинялися нотаріусами під час укладення правочинів.

Оскільки договір купівлі-продажу від 27 грудня 2006року відповідає вимогам закону щодо його укладення та посвідчення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те,що за договором купівлі-продажу від 27 грудня 2006року не відбувся перехід права власності на квартиру до покупця ОСОБА_6

Положеннями ст.204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов’язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов’язки підлягають виконанню.

Посилання позивачів про порушення їх прав, як власників майна, укладеним між ОСОБА_6 та банком іпотечним договором від 27 грудня 2006року та вчиненням виконавчого напису нотаріусом від 04 березня 2013 року, слід визнати неприйнятними з огляду на правомірність (чинність) відчуження ними квартири на користь ОСОБА_6, за відсутності належних та допустимих доказів щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним.

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції в порядку ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 травня 2018 року скасувати та прийняти у справі нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4, до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_6, треті особи: відділ державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання іпотечного договору недійсним, відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 28 вересня 2018 року.

         Головуючий:                                                                В.О. Бездрабко

Судді:                                                                        І.В. Вейтас

                                                                               ОСОБА_1