Справа №2-36/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                         УКРАЇНИ

22 лютого 2007 р.                            Кролевецький районний суд Сумської області

в складі: головуючого- судді                         Ольховик А.І.,

при секретарі                                               МаликГ.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кролевець справу за позовом ОСОБА_1до Сумського мисливсько - рибальського виробничого підприємства Сумської області організації УТМР про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та моральної шкоди, третя особа - ОСОБА_2, -

встановив:

ОСОБА_1. звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що за наказом Сумського МРВП СОО УТМР від 14 лютого 1983 року НОМЕР_1він був прийнятий на роботу в Кролевецьку районну раду УТМР на посаду єгеря по рибному господарству, а фактично виконував роботу єгеря на загальних підставах , тобто в тому числі по відтворенню поголів'я та відгодівлі звірів.

Наказом НОМЕР_2 від 10 листопада 2006 року по Сумському МРВП СОО УТМР він був звільнений з роботи за ст.40 ч.1 п. 3 КЗпП України за систематичне порушення трудової дисципліни з 10 листопада 2006 року. В наказі зазначено, що до нього за наказом НОМЕР_3 від 8 серпня 2006 року накладено дисциплінарне стягнення - догана, але незважаючи на дисциплінарне стягнення його поведінка не змінилася, а саме :він не з'являється на оперативні наради, відмовляється виконувати директивні розпорядження контролюючих організацій, надавати інформацію по виконанню своєї роботи за перше півріччя 2006 року. В спілкуванні з співробітниками вживає образливу нецензурну лайку та погрози про застосування фізичної сили за не підтримки його поведінки.

Зазначений мотив звільнення його з роботи не відповідає дійсності, а фактично його звільнили з роботи за те, що він неодноразово звертався в різні вищестоящі установи з приводу бездіяльності та організації і проведенню незаконної охоти директором Кролевецької районної організації УТМР ОСОБА_3

Також вважає, що наказ НОМЕР_3від 8.08.2006 року про винесення йому догани є незаконним, так як він добросовісно виконував свої трудові обов'язки, а є актом того, що у нього погіршились відносини з головою Кролевецької організації УТМР ОСОБА_3, який організував браконьєрську охоту, а він про це доповідав вищестоящому начальству, але замість того, щоб прийняти належні заходи реагування до ОСОБА_3 звільнили з роботи його, як людину, яка реагує на незаконні дії голови райорганізації.

Він, покладені на нього трудові обов'язки виконував належним чином , постійно вів боротьбу з організацією незаконної охоти на території Кролевецької районної Ради УТМР, вирощував, збирав та заготовляв норма на зиму на підгодівлю диких звірів, розкладував зазначені корма зимою в кормушки і всю роботу, яку проводив, фіксував в щоденнику єгеря з моменту його отримання.

Десь більше 3 років назад на прохання відповідача він писав заяви про тимчасову

 

2

роботу на 0,5 ставки чи на надання безплатної відпустки на строк 103 місяці у зв'язку з тяжким фінансовим станом організації, але відповідач без його згоди протягом 3 останніх років почав оплачувати його роботу на 0, 5 ставки. Але він працював повний робочий день і виконував свої трудові обов'язки.

Вважає, що з розрахунку , що він отримував мінімальну заробітну плату відповідач заборгував йому за останні 3 роки 5438 грн., в тому числі:

·     з 01.12.2003 р. по 01.11.2004 р. -1025 грн.

·     з 01.11.2004 р. по 01.01.2005р. - 237 грн.

·     з 01.01.2005 р. по 01.04.2005 р. - 393 грн.

·     з 01.04.2005 р. по 31.07.2005 р. - 725 грн.

·     з 01.08.2005 р. по 31.09.2005 р. -310 грн.

·     з 31.09.2005 р. по 01.01.2006 p.-498 грн.

·     з 01.01.2006 p. по 01.07.2006 p.-1050 грн.

·     з 01.07.2006 р. по 31.12.2006 р. -1200 грн.

Йому невідомо чи видався наказ про переведення його на 0,5 ставки єгеря, так як він, не був з ним ознайомлений.

У зв'язку з незаконним звільненням були порушені його трудові права і завдана моральна шкода, так як йому завдані моральні страждання у зв'язку з погіршенням його життєвих зв'язків, погіршенням стану здоров'я, приниженням його честі і гідності, яку він оцінює в 1000 грн. і просить стягнути з відповідача на його користь, а також стягнути заробітну плату в розмірі 5438 грн, поновити на роботі з 10 листопада 2006 року і стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач доповнив свої вимоги і просить суд визнати також незаконним наказ НОМЕР_3від 8 серпня 2006 року про винесення йому догани.

Третя особа без самостійних вимог - директор Сумського МРВП СОО УТМР ОСОБА_2., належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, але надав суду письмове заперечення ( а.с. 25 - 26), з яких вбачається, що він не згоден з вимогами позивача та вказує, що ОСОБА_1. за наказом НОМЕР_3 від 08.08. 2006 року була оголошена догана за численні порушення трудової дисципліни та ігнорування розпоряджень і вказівок директора Кролевецької філії ОСОБА_3., відповідно до п. 13 посадових обов'язків, але він їх неодноразово порушував, а на зауваження реагував нецензурною лайкою. Даний наказ ОСОБА_1. отримав 15.08.2006 року, написав на ньому свої зауваження і підписався.

Протягом 2006 року ОСОБА_1. ні разу не повідомив своє керівництво про виконані роботи, якщо вони ним виконувались, не надавав щоденник для перевірки виконання обов'язків єгеря, постійно висловлювався нецензурною лайкою.

В м.Суми на неодноразові виклики для дачи пояснень з приводу невиконання своїх трудових обов'язків не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Після накладення на ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення, він не змінив свого ставлення до роботи, продовжував порушувати трудову дисципліну і ігнорувати вказівки голови філії, що. підтверджується актами, які продовжували надходити після дисциплінарного стягнення і з приводу яких ОСОБА_1. відмовився надати пояснення, в зв'язку з чим ним 10.11.2006 року був виданий наказ про звільнення ОСОБА_1з роботи за систематичне порушення ним трудових обов'язків.

Заробітну плату ОСОБА_1. отримував відповідно до його заяв про перевід його спочатку на 0,75, а потім на 0,5 ставки.

Представники відповідача та третьої особи в суді позов не визнали, повністю підтримали заперечення, надані директором Сумського МРВП СОО УТМР ОСОБА_2. і вважають, що позов не підлягає задоволенню, так як дисциплінарне стягнення застосоване до ОСОБА_1. на законних підставах за порушення ним трудової дисципліни і так як він не змінив своєї поведінки і ставлення до роботи, то звільнення його за систематичне порушення трудової дисципліни є законним.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків в судовому засіданні, дослідивши

 

3

зібрані по справі докази та встановивши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

З пояснень сторін та на підставі письмових доказів, досліджених у судовому засіданні, встановлено:

За розпорядженням №11 від 14 лютого 1983 року ОСОБА_1. прийнятий на роботу на посаду єгеря Кролевецької райради УТМР по рибному господарству з 14.02.1983 року (а.с.8).

Наказом НОМЕР_2 директора Сумського МРВП СОО УТМР ОСОБА_2. від 8 серпня 2006 року ОСОБА_1. звільнений з роботи за ст. 40 п. З КЗпП України за систематичне порушення трудової дисципліни (а.с.4-5).

Відповідно до ст. 40 ч.1 п.3 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Ст. ст. 148, 149 КЗпП України передбачають строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень, що стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення і не може бути накладене пізніше шести місяців з дня його вчинення.

До застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від порушника письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Із матеріалів справи вбачається, що звільненню ОСОБА_1. за ст. 40 ч.1 п.3 передувало застосування до нього одного дисциплінарного стягнення. Однак, дослідження в судовому засіданні обставин, пов'язаних з притягнення ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності і застосуванням до нього дисциплінарних стягнень, в тому числі і звільнення, надає зробити висновок про те, що звільнення ОСОБА_1. є незаконним.

Виходячи із вимог законодавства, якими передбачені підстави і порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, в кожному випадку застосування до робітника дисциплінарного стягнення повинні бути встановлені конкретні обставини проступку, ступінь його тяжкості і вина працівника, враховані реальні наслідки допущених порушень.

Ці вимоги Закону керівником Сумського МРВП СОО УТМР при застосуванні до ОСОБА_1. дисциплінарних стягнень не були виконані.

Так, наказом НОМЕР_3від 8 серпня 2006 року об'явлена догана за систематичне невиконання службових трудових обов'язків, розпоряджень директора філії, грубу поведінку, яка проявляється у нецензурній лайці (а.с.7) зі змісту наказу не вбачається, який конкретно і за яких обставин був скоєний проступок, в чому полягала вина ОСОБА_1., які службові обов'язки порушує, які розпорядження та вказівки директора філії він ігнорує, коли не з'явився на оперативну нараду, коли не надав на перевірку щоденника єгеря.

Із пояснень в суді позивача, а також із змісту його позовної заяви ( а.с. 1-3) вбачається, що це дисциплінарне стягнення було до нього застосоване на підставі докладних директора Кролевецької філії ОСОБА_3. від 14.07.2006 р. ( а. с.31), від 17. 07. 2006 р. (а. с. 32), актів від 3.08.2006 р. (а.с.ЗЗ) та від 7.08.2006 р. ( а.с 34). Ці документи засвідчують те, що ОСОБА_1не виконує завдань і наказів директора, не надає щоденник на перевірку, на вимогу директора ображає його нецензурною лайкою, не з'являється на оперативні засідання..

Позивач пояснює складання вказаних доповідних і актів упередженим ставленням до нього директора філії ОСОБА_3., так як з його участю було затримано ОСОБА_3. і з ним ще 15 чоловік в мисливських угіддях Кролевецької філії у зв'язку з порушенням правил полювання, про що було складено протокол і незаконність з його боку правил полювання визнана постановою суду від 15 березня 2006 року (а.с.9).

З питань зловживань з боку ОСОБА_3. своїми службовими обов'язками він

 

4

звертався з іншими членами УТМР до Головного Державного інспектора України Кострова М.М. ( а. с. 12 - 14 ) і він своїм рішенням № 3 від 30.05.2006 року тимчасово заборонив з 08.06.2006 р. спеціальне використання об'єктів тваринного світу ( мисливство) шляхом добування мисливських тварин (а. с. 10 - 14 ) і Кириленко з метою помсти складав на нього зазначені документи.

Із показів в судовому засіданні ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., вбачається, що основною роботою єгеря є заготівля ним кормів для підгодівлі взимку звіра на закріплених за ним угіддях, підгодівля звіра, заповнення кормами кормушок, солончаків, утримання їх, а також аншлагів в належному стані. Вказані свідки пояснили в суді, що оперативні засідання єгерів проводяться, як правило, в понеділок, але це не встановлено офіційним документом, в якому було б зазначено про обов'язковість присутності єгеря на вказаних оперативках. Не надано таких документів і представниками відповідача. Із досліджених судом посадових обов'язків єгеря ОСОБА_1., затверджених на засіданні президії Сумської облради УТМР від 15 червня 2001 р. протокол № 4, з якими ОСОБА_1. ознайомлений 8 серпня 2006 року ( а.с. 27 - 28) вбачається , що основними обов'язками єгеря ОСОБА_1, є ті обов'язки , на які посилалися вищезазначені свідки і пункту про оперативні наради в даних обов'язках нема. Свідки ОСОБА_9., ОСОБА_10.,ОСОБА_11., ОСОБА_12. дали показання в суді, що єгерь ОСОБА_1. сумлінно відносився до виконання своїх трудових обов'язків, він їх як охотників залучав до заготівлі кормів для звірів, а свідок ОСОБА_13. допомагала як дружина охотника. Вони допомагали вивозити і викладати корма в кормушки, які були в належному стані. Свідок ОСОБА_14 - головний лісничий підтвердив, що ОСОБА_1. належно виконував свої обов'язки, що підтвердили і свідки ОСОБА_15. та ОСОБА_16.

Проаналізував зібрані докази, суд прийшов до висновку, що доводи позивача в цій частині не спростовані.

При цьому суд звертає увагу на те, що в самому наказі НОМЕР_3від 08.08.2006 року відсутнє посилання на перераховані та досліджені раніше доповідні та акти.

Таким чином, дисциплінарне стягнення за наказом НОМЕР_3від 08.08.2006 року застосоване до позивача за відсутності його конкретної вини за конкретні проступки, скоєні в конкретний час. За цими підставами вказаний наказ необхідно визнати недійсним, внаслідок чого він не може бути прийнятий як підства для звільнення позивача за ст. 40 ч. 1 п.3 КЗпП України.

Поскільки дисциплінарне стягнення, застосоване до позивача наказом НОМЕР_3від 08. 08. 2006 року визнане судом безпідставним і незаконним, звільнення позивача за наказом НОМЕР_2від 10 листопада2006 року за систематичне порушення трудової дисципліни за ст. 40 ч.1 п.3 КЗпП України також є незаконним із - за відсутності передбачених цим Законом підстав. Крім цього судом не встановлено законних підстав для притягнення ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності і в цьому випадку. Наказ НОМЕР_2від 10.11.2006 р. не містить ніяких конкретних даних про скоєння позивачем проступку та за який конкретно час. З його змісту вбачається, що звільнений ОСОБА_1. за ті самі проступки, за які наказом НОМЕР_3від 8 серпня 2006 року на нього було накладено дисциплінарне стягнення - догана, чим грубо порушені його права, так як відповідно до вимог ст.149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Тому суд визнає і вказаний наказ незаконним і в цілому незаконним звільнення позивача за ст. 40 ч. 1 п. 3 КЗпП України.

Так як позивач звільнений з роботи без законної підстави, він повинен бути поновлений на посаді єгеря Кролевецької філії СМРВП СОО УТМР з 11 листопада 2006 року відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України і за вказаним законом повинен бути виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно довідки, наданої Сумським МРВП СОО УТМР (а.с. 202), з якою згоден позивач, середньоденна заробітна плата позивача складає 8 грн. 75 коп. Підлягає оплаті вимушений прогул позивача з 11 листопада 2006 року по 22 лютого 2007 року включно - 72 робочі дні в сумі 630 грн. ( 8 грн. 75 коп. х 72 ).3азначену суму необхідно

 

5

стягнути з відповідача на користь позивача, а в силу ст. 237 КЗпП України обов'язок відшкодувати шкоду Сумському МРВП СОО УТМР в сумі 630 грн. необхідно покласти на директора ОСОБА_2., який допустив незаконне звільнення.

Суд вважає, що незаконним звільненням ОСОБА_1. завдана моральна шкода, так як порушення його законних прав на працю, оплату праці призвело до моральних страждань, в результаті яких згідно довідки тубдиспансеру погіршився його стан здоров'я, ним втрачено нормальні життєві зв'язки і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. З врахуванням викладеного, суд вважає, що вимоги обгрунтовані з точки зору заподіяння моральної шкоди, а з врахуванням всіх обставин суд вважає за необхідне визначити в розмірі 500 грн., в іншій частині відмовити.

Позивач просить стягнути з відповідача 5438 грн. заробітної плати, вказавши розрахунок її по періодам ( а.с.2), який він не зміг пояснити в судовому засіданні і зазначаючи, що він не давав згоди на переведення його на неповний робочий час на 0,5 ставки єгеря і працював повний робочий день, а тому просить стягнути зазначену суму за три останні роки.

Відповідно до ст. 56 КЗпП України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу.

Встановлено, що ОСОБА_1. звертався до голови Сумської облради УТМР ОСОБА_2. з письмовою заявою від 3.09.2003 р. про переведення його з 1 листопада 2003 року на 0,75 ставки єгеря ( а.с.29), внаслідок чого по Сумському МРВП виданий наказ № 54 §3 від 03.09.2003 року яким ОСОБА_1. переведений на неповний робочий день на 0,75 штатної одиниці єгеря (а.с. 67), який надсилався до Кролевецької філії (а.с. 194).

26 грудня 2003 року ОСОБА_1. звернувся з письмовою заявою до директора Сумського МРВП про переведення його на неповний робочий день з оплатою 0,5 ставки з 2 січня 2004 року (а.с.30) про що виданий наказ по Сумському МРВП № 5 від 20 січня 2004 року, яким введено штатний розпис по Кролевецькій філії СМРВП з окладом ОСОБА_1. 0,5 ставки єгеря.

В судовому засіданні позивач підтвердив, що звертався з такими заявами про проведення його на неповний робочий час, але за проханням директора філії ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_3. в суді пояснив, що ОСОБА_1 звертався до нього з заявою і просив, щоб його перевели на неповний робочий час, хоча він неодноразово пропонував йому працювати на повну ставки, але він відмовився.

Даний свідок, а також представники відповідача пояснили, що ОСОБА_1 працював неповний робочий день за власним бажанням, ніколи не оспорював цього і не звертався до них з вимогами про переведення його на повний робочий день, хоча йому це неодноразово пропонували і оспорював оплату його праці за неповний робочий день, отримуючи щомісячно заробітну плату.

Дані свідчення не спростовані в суді позивачем.

Тобто, судом встановлено, що при переводі ОСОБА_1. на неповний робочий день Сумською обласною організацією УТМР були дотримані вимоги чинного трудового законодавства, а тому суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про стягнення на його користь 5438 грн. заробітної плати. При цьому суд також бере до уваги, що позивач не надав суду доказів про те, що він працював повний робочий день.

Підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 400 грн. за правову допомогу.

Відповідно до ст. ст. 56, 148, 149, 235, 237 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 88, 208,209, 57,214 - 215, 367 ЦПК України.-

в иріши в:

позов задовольнити частково.

ОСОБА_1 поновити на роботі в Сумське мисливсько -

 

6

рибальське виробниче підприємство Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок на посаді єгеря Кролевецької філії мисливсько - рибальського виробничого підприємства Сумської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок з 11 листопада 2006 року.

Стягнути з Сумського мисливсько - рибальського виробничого підприємства Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 630 грн., моральну шкоду в сумі 500 грн., витрати на правову допомогу в сумі 400 грн., в доход держави судовий збір в сумі 58 грн. 50 коп., витрати, на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Сумського мисливсько -рибальського виробничого підприємства Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок 630 грн.

Допустити негайне виконання рішення про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми платежа за один місяць.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю його вимог.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд шляхом подачі в 10 - денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.