Справа № 2-а-328/2010р.

ПО С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.10 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді        Шелесько В.Д.,

при секретарі        Ненашевій Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Онуфріївна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Кременчук Полтавської області ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

В позові позивач просив поновити строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та скасувати постанову ВІ № 171969 від 21 липня 2010 року винесену відповідачем, про накладення на нього штрафу в розмірі 450 грн за вчинене правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Посилається на те, що 21 липня 2010 року він керував автомобілем НОМЕР_1, належний ТОВ «Гарант», де він працює водієм. Приблизно о 13 годині 20 хвилин він, рухаючись по вул. Халаменюка, що в м. Кременчук Полтавської області безпідставно був зупинений інспектором ДПС ДАІ м. Кременчук, який представився, сержантом міліції ОСОБА_2

Інспектор запропонував надати йому посвідчення водія, реєстраційні документи на автомобіль і запропонував пройти з ним до його автомобіля для того, щоб він склав протокол. Він не погодився, бо був впевнений, що правил дорожнього руху не порушив.

Як з'ясувалося, причиною зупинки, на думку інспектора, стало те, що він на перехресті вулиць Красіна та Гоголя проїхав на заборонений сигнал світлофора, за що передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП. при цьому інспектором не було надано ніяких доказів, які б підтверджували цей факт.

Далі інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення. В подальшому інспектор прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 450 гривень та виніс постанову В1 171969 від 21 липня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення.

Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП є незаконним, необгрунтованим та недоведеним.

На перехресті вулиць Красіна та Гоголя в м. Кременчук Полтавської області, він не проїжджав на заборонений сигнал світлофора, на тому місці машини ДПС він не бачив. Інспектор зупинив його вже на вулиці Халаменюка, коли він на достатній відстані віддалився від, так званого, місця правопорушення, ним не було ніяким чином зафіксовано факт вчинення ним правопорушення, а саме проїзду на заборонений сигнал світлофора, не надано жодних доказів, які б це підтверджували.

Підписувати протокол і постанову він відмовився оскільки був впевнений, що ПДР не і порушив, в зв»язку з цим йому відмовили видати на руки копію протоколу та постанови. Із змістом постанови він ознайомився лише в відділі ДВС Онуфріївського РУЮ.

З зазначеною постановою він не погоджуюсь, оскільки в його діях не було складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. а отже вона є незаконною і підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, шодо якої її винесено.

Копія постанови не була йому вручена, а отже він не мав можливості її оскаржити, чим суттєво були порушені його права.

Стаття 289 КУпАП передбачає, що строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення складає десять днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову може бути поновлено органом правомочним розглядати справу.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і просив їх задовольнити.

Пояснив, що в той час в кабіні автомобіля рядом з ним їхав його син ОСОБА_3, який може підтвердити викладені ним обставини. Вказане в протоколі перехрестя він почав переїжджати на зелене світло світлофора. Поскільки керований ним автомобіль довжиною 14м, то закінчувати переїзд перехрестя міг і на жовтий сигнал, але це не є порушенням. Працівники ДАІ наздогнали їх через 150-200 м. і пояснили, що вони їхали позаду і виявили порушення. Він заперечував проти порушення, відмовився підписувати протокол і постанову і йому пояснили, що вказані документи прийдуть по пошті. Про накладення на нього штрафу він взнав тільки 25.08.2010 року і в цей же день подав позов до суду.

Суд, вислухавши позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

Відповідачем 21.07.2010 року на позивача складено протокол ВІ № 176954 про порушення вимог п.8.7.3. ПДР та вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, так як ним 21.07.2010 року о 17 годині при керуванні а/м MA3-54329 з н/знаком ВА 1880 АН в м. Кременчук на перехресті вулиць Красіна і Гоголя він проїхав на заборонений сигнал світлофору. В протоколі вказано що ОСОБА_4 від пояснень і підпису відмовився в присутності 2-х свідків.

На підставі вказаного протоколу відповідачем була винесена 21.07.2010 року постанова ВІ № 171969 про накладення на позивача штрафу в розмірі 450 гри за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Свідок ОСОБА_3 дав пояснення аналогічні поясненням позивача, пояснивши, що вказане в протоколі перехрестя вони проїхали на зелене світло світлофора, на перехресті ДАІ не було і наздогнали вони їх автомобіль метрів через 200. У нього та інших осіб пояснень про обставини правопорушення не відбирали. Складались якісь документи, але їх копії позивачу не вручались.

З пояснень позивача та свідка вбачається, що копії вказаних документів позивачу не вручались.

Згідно постанови ДВС про відкриття виконавчого провадження відносно стягнення з позивача штрафу по постанові ВГ № 171969 від 21.07.2010 року то дана постанова винесена тільки 25.08.2010 року і в цей же день позивач звернувся до суду з позовом.

Таким чином суд вважає, що позивачем строк звернення до суду пропущено з поважних причин, а тому цей строк необхідно поновити.

Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень (а таким є відповідач) обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності накладається на відповідача.

В даному випадку відповідач не виконав свого обов'язку по доказуванню правомірності рішення, тобто доказів, які б спростували зазначені доводи позивача суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що вина позивача в порушенні вимог п. 8.7.3. ПДР України не доведена, а тому в його діях склад правопорушення, передбачений 4.2 ст. 122 КУпАП відсутній і постанова ВІ № 171969 від 21.07.2010 року у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача є незаконною і підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122,254, 256,283, 285,288 і 289 КУпАП, ст.ст. 71,128, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Строк звернення до суду позивачу ОСОБА_1 поновити.

Скасувати постанову ВІ № 171969 від 21 липня 2010 року винесену інспектором ДПС Кременчуцької роти ДПС УДАІ УМВС України в Полтавської області ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 450 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, та подання після цього на протязі 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Суддя Онуфріївського

районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_5