КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-217/11 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27.01.2011 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Циганок В.Г.,

при секретарі судового засідання - Варакута Є.Ю.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про набуття майна без достатньої правової підстави,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що за період з 27.03.2006 року по 2.12.2008 року він передав відповідачу, грошові кошти на загальну суму 11250 євро. у безготівковому порядку з банківського рахунку позивача на банківський рахунок відповідачки. Відповідно до усної домовленості між ними, зазначені кошти надавалися у позику, з наступним поверненням. В 2007 році, відповідачка повернула йому частину позики у сумі 1000 євро.

У подальшому, незважаючи на його вимоги про повернення грошових коштів, відповідачка їх не повернула. Заборгованість складає 10250 євро. що еквівалентно 105882.50 грн.. На підставі викладеного просив суд стягнути з відповідача борг за договором позики у сумі 10250 євро, відповідно до офіційного курсу національної валюти до євро в сумі 105882,50 грн.

У подальшому, представник позивача змінив підставу позову, в якій зазначив, що оскільки сторони не погодили у належній письмовій формі всі істотні умови договору позики, про яку домовлялися усно, то договір фактично є неукладеним. Позивач, на виконання неукладеного договору позики, передав у власність відповідачці грошові кошти сумі 10250 євро, що еквівалентно 105882,50 грн., а вона без достатньої правової підстави утримує їх і не повертає. Відповідно до норм ст. 1212 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідачки суму боргу як грошові кошти, які отримані нею без достатньої правової підстави, у сумі 105882,50 грн

В судове засідання позивач не з'явився, реалізував своє право через представника на участь у справі, відповідно до ст. 38 ЦПК України.

Представник позивача змінені позовні вимоги підтримав на підставах, викладених у заяві про зміну підстави позову та просив їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв до суду не надала, Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини .

За період з 27.03.2006 р. по 12.12.2008 р., позивачем було передано відповідачці, грошові кошти у загальній сумі 11250 евро, у безготівковому порядку з банківського рахунку позивача на банківський рахунок відповідачки, що підтверджується копіями банківських документів про переказ коштів, яка користувалася ними. Відповідно до усної домовленості між позивачем та відповідачкою, зазначені кошти надавалися у борг, з умовою поверненням коштів, якими вона користувалася. В 2007 році, відповідачка повернула позивачу готівкою частину боргу, у сумі 1000 євро.

У подальшому, позивач неодноразово вимагав повернути кошти. Зокрема, позивач звертався до відповідачки із листами - вимогами про повернення коштів, у березні та листопаді 2009 року, що підтверджується копіями листів та повідомлень про їх вручення відповідачці.

Загальна сума грошових коштів, які були передана відповідачці, та не була повернуті нею, складає 10250 євро, що еквівалентно 105882,50 грн. відповідно до курсу національної валюти Національного банку України.

Письмовий договір позики сторони не укладали, як того вимагає норми ст. 1047 ЦК України, розписки на підтвердження укладання договору позики, також позивач не надав суду .

Ст. 638 ЦК України встановлює що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Оскільки договір позики укладається у письмовій формі, то для визнання його укладеним необхідно дотримуватися вимог ст. 207 ЦК України - правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Однак, сторони не погодили у належній письмовій формі всі істотні умови договору. Тому, відповідно до цього, договір про позику, про який усно домовилися сторони фактично є неукладеним.

Проте, позивач, на виконання фактично ще неукладеного договору позики, виконав певні дії, направленні на його виконання - передав у власність відповідачки грошові кошти. Отже, позивач передав у власність позивачки зазначені грошові кошти без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпал. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

На підставі цього,у відповідача 6настав обов'язок по поверненню грошових коштів отриманих від позивача без достатньої правової підстави. Відповідачка відмовляється добровільно повертати зазначені кошти, а відповідно до ст. 1213 ЦК України. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка на момент розгляду судом про повернення майна .

Таким чином, судом встановлено, що відповідачка безпідставно набула за період з 27. 03.2006 р. по 12.12.2008 р. грошові; кошти у сумі 10250 євро за рахунок позивача, а тому відповідачка зобов'язана повернути безпідставно отримані грошові кошти у сумі . 250 євро, що еквівалентно 105 882,50 грн. відповідно до курсу національної валюти Національного банку України.

Позивач заявив вимогу про повернення коштів 28.03.2009 року, що підтверджується с Дміткою у повідомленні про вручення. Таким чином, відповідачка зобов'язана була п звернути грошові кошти до 06.04.2009 року.

Відповідно до наданого у позові розрахунку суми боргу, який суд вважає правильним, та згідно з вимогами ст. 533 ЦК України, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, і якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Сума боргу, що підлягає поверненню у гривнях 105882,50 грн. (сто п'ять тисяч вісімсот вісімдесят дві грн. 50 коп ) (10250 євро х 10,33 грн.).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1058,82 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а разом 1178,82 грн.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215, 218 ЦПК України, ст.1212 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 горошові кошти, отримані без достатньої правової підстави, у сумі 105882,50 гривень та судові витрати у розмірі 1178,82 гривень, а разом 107 061,32 гривень (сто сім тисяч шістдесят одна грн. 32 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який ухвалив рішення за письмовою заявою заповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Позивачем рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги до суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя В.Г.Циганок