КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-200/11

Провадження № р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.11.2011 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі - судді Безпрозванного В.В.,

при секретарі судового засідання - Мізюн Р.І.,

за участю позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третіх осіб - Комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника «Корабел» та ОСОБА_4 про вселення, встановлення порядку користування житловим приміщенням, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, за участю третьої особи - ОСОБА_4, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та відшкодування витрат на утримання квартири,

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою про встановлення поряду користування квартирою АДРЕСА_1 та усунення перешкод в користуванні зазначеним житловим приміщенням.

04 жовтня 2010 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про уточнення позовних вимог, просив вселити в спірну квартиру, а саме в ізольовану житлову кімнату, площею 17,0 кв.м., де він буде проживати з їх повнолітнім сином - ОСОБА_4; кухню, вбиральню. Коридор та технічні приміщення залишити у спільному користуванні.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав уточнені позовні вимоги, та посилаючись на конфліктні відносини із колишньою дружиною та їх сумісним сином, створювані відповідачем перешкоди у його вселенні та проживанні в спірній квартирі з 07 січня 2010 року, просив задовольнити позов.

Не визнаючи позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 05.10.2010 року звернулась із зустрічною позовною заявою, а 19.01.2011 року - із уточненою зустрічною позовною заявою про визнання колишнього чоловіка таким, що втратив право користування квартирою, та стягнення понесених витрат на утримання квартири в розмірі 5099 грн. 11 коп., в тому числі 893,67 грн. квартплати; 1830,84 грн. - за опалення; 351,92 грн. - за газ; 1335,58 грн. - за електропостачання і 687,16 грн. - за водопостачання.

Підтримані ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги вмотивовані тим, що сумісне життя із ОСОБА_2 не склалося; після розлучення між ними, а також між ОСОБА_2 та сином існують конфліктні відносини. В грудні 2009 року ОСОБА_2 з власної волі, попередньо забравши особисті речі, виїхав із квартири і з того часу постійно мешкає у сестри по АДРЕСА_2.

ОСОБА_3 заперечувала, що вона разом із сином перешкоджала позивачу за первісним позовом його проживанню в квартирі. За період з 18 січня 2008 року, тобто в межах строку позовної давності, ОСОБА_2 не ніс ніяких витрат на утримання житла, втратив з ним всякий зв'язок, тому на підставі ст. 72 ЖК України підлягає визнанню таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а також сплатити на її користь 5099,11 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_3 зменшила зустрічні позовні вимоги в частині компенсації за утримання житла та просила стягнути з ОСОБА_2 1/3 частину зазначеної грошової суми. Позивач ОСОБА_2 зустрічний позов визнав тільки в частині стягнення з нього 1\3 частини витрат на утримання квартири. В задоволенні іншої частини вимог просив відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з'явився, хоча у відповідності до закону завчасно попереджений про час та місце розгляду справи.

Представник наймодавця - ДЕЗ «Корабел» в судове засідання не з'явився; у заяві від 12.05.2010 року третя особа просила розглянути справу без участі її представника.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить первісні та зустрічні позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В процесі розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є колишнім подружжям, та разом з сином ОСОБА_4 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1, яка складається із двої ізольованих кімнат, площею 17,0 та 11,4 кв.м.

У відповідності до вимог ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, якою є ОСОБА_3., в тому числі колишній член сім'ї наймача (ОСОБА_2.), який продовжує проживати житловому приміщенні, мають рівні права та несуть рівні з наймачем обов'язки згідно договору житлового найму.

Із пояснень наймача квартири ОСОБА_3 вбачається, що в грудні 2009 року ОСОБА_2 добровільно виселився, живе у сестри, за користування житлом не сплачує та втратив з ним зв'язок, тобто без поважних причин не проживає в квартирі понад встановлений ст. 71 ЖК України 6-місячний строк.

Але з таким ствердженням ОСОБА_3 суд не може погодитись, оскільки на грудень 2009 року між сторонами вже існували конфліктні відносини, в розрішення яких неодноразово втручалися органи внутрішніх справ, що підтверджено копіями постанов про відмову в порушенні кримінальних справ.

Крім того, ОСОБА_2 не втрачав зв'язок з житлом, що підтверджується його зверненням 13 листопада 2009 року до суду із позовною заявою про встановлення порядку користування квартирою та усунення перешкод в її користуванні.

Несплату ж ОСОБА_2 частини витрат на утримання спірного житла суд не може розцінювати як підтвердження втрати зв'язку із квартирою, оскільки з грудня 2009 року ОСОБА_2 в квартирі не проживав з поважних причин.

В той же час ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.ст. 66, 67, 68 ЖК України повинен своєчасно сплачувати рахунки за користування квартирою та комунальними послугами, але цього не робив, тому наймач ОСОБА_3 має право на часткову компенсацію понесених витрат на утримання спірного житла в розмірі 1/3 частини сплаченої суми, або 1699,70 грн.

Відповідач по зустрічному позову ОСОБА_2 зазначені позовні вимоги визнав, тому на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.

Таким чином, ОСОБА_2, як особа, яка має рівні з наймачем право на спірне житло і це право не втратила, на підставі ч. З ст. 64 ЖК України підлягає вселенню в квартиру та зобов'язана компенсувати наймачеві частину витрат на її утримання.

Що стосується вимог ОСОБА_2 про вселення в житлову кімнату площею 17 кв.м. та надання цієї кімнати в спільне користування із сином, то суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки такий порядок користування житловими приміщеннями не буде забезпечувати передбаченого ст. 64 ЖК України права сина ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на належну йому частину житлової площі, а їх сумісне проживання в одній житловій кімнаті не буде сприяти локалізації існуючих конфліктних взаємовідносин.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третіх осіб - Комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника «Корабел» та ОСОБА_4 про вселення, встановлення порядку користування житловим приміщенням, та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, за участю третьої особи

ОСОБА_4, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та відшкодування витрат на утримання квартири, - частково задовольнити.

Вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на утримання квартири АДРЕСА_1 в розмірі 1699,70 грн., судовий збір в розмірі 17 грн., витрати на ІТЗ в розмірі 40 грн., а всього 1756,70 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В.Безпрозванний