Справа № 2-931

  2009 рік

                            РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 грудня 2009 р.                                 смт Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді     Ворожбянова А.М.

при секретарі       Єрьоменко О.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні залу суду смт Михайлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

    Позивач ОСОБА_2  звернувся до Михайлівського районного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 пояснила, що 04.06.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики. Згідно п. 1.1 договору позивач ОСОБА_2 передав відповідачу грошові кошти у розмірі 8840 грн., а остання зобов’язалась прийняти суму позики та повернути її в повному обсязі. Позика, згідно п. 2.3 договору надається на строк до 30.07.2008 року та повертається до 30.07.2008 року в повному обсязі. Але станом на 30 липня 2008 року відповідач не повернула позивачу суму позики. Факт отримання суми позики підтверджується розпискою ОСОБА_3, написаною власноручно в присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Розділом 3 договору позики, у випадку порушення відповідачем строків повернення позики, вказаних у п. 2.3 відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості за позикою. Просить суд задовольнити позов та стягнути з відповідача ОСОБА_3 заборгованість по договору позики з урахуванням індексу інфляції за весь час в сумі 10260 грн. 09 коп., штраф у розмірі 884 грн., 3 % річних в розмірі 205 грн. 20 коп., судові витрати.

В судовому засіданні ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила, що розписку вона написала  під тиском ОСОБА_2 Вона працювала в магазині старшим продавцем за адресою: м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 58. В магазині проводили перевірку та виявилась недостача. ОСОБА_5 на той час була директором магазину. Вона була присутня при тому, як вона писала розписку. Коли вони зробили передачу товару, то виявилась недостача. З каси грошей вона не брала. З недостачею вона не згодна була. ОСОБА_2 залякав її та вона вимушена була власноручно написати цей договір займу, а потім і розписку. Він на неї тиснув морально. До правоохоронних органів вона не зверталась, чому відповісти  не може.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що в той день вона знаходилась в магазині та її попросив ОСОБА_6 бути присутньою при написанні розписки ОСОБА_3. Двері у підсобному приміщенні були відкриті. Вона не помітила, щоб з боку ОСОБА_2, при написанні відповідачем ОСОБА_3 розписки, був тиск. Вони один одному посміхалися та обговорювали питання про строк повернення боргу. Сам факт передачі грошей вона не бачила, але на столі лежали гроші, скільки саме їй не відомо. Після написання розписки ОСОБА_3, вона як свідок підписала її, а також розписку підписала ОСОБА_7, яка була там присутня.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала з 12.07.2007 року на посаді директора магазина „Економ плюс”. З 16.04.2008 р. їй стало зле та вона пішла додому, потім опинилась у лікарні. З 17.04.2008 р. по 01.06.2008 р. вона знаходилась на лікарняному. Коли вона прийшла на роботу, то дізналась, що в магазині була недостача. Але вона не згодна з тим, що була недостача. В розписці вона поставила свій підпис в зв’язку з тим, що ОСОБА_2 погрожував їй, а також ОСОБА_3. Вона була безпосереднім директором магазину, тому він з погрозами примусив підписати цю розписку. Вона не була присутня при тому, як ОСОБА_3 писала розписку. Вона дійсно з ОСОБА_2 приїздила до ОСОБА_3 додому для того щоб попросити її повернути гроші ОСОБА_2  

Суд, вислухавши пояснення  сторін, свідків, дослідивши докази по справі: договір займу від 04.06.2008 р. /а.с. 6/, розписку /а.с. 7/, в якій ОСОБА_3 вказує, що отримала від ОСОБА_2 гроші в сумі 8840 грн.  та зобов’язується повернути в строк до 30 липня 2008 року,  вважає що  позов обгрунтований та підлягає задоволенню.

Так, згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні гроші, а позичальник зобов’язується повернути таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей. В підтвердження цьому згідно з ч.2 ст. 1047 ЦК України, позивач надав суду договір займу від 04.06.2008 р. та розписку, яка посвідчує передачу відповідачу грошей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві  грошові кошти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином відповідач ОСОБА_3 не виконала свої обов’язки згідно договору позики, а тому позов підлягає задоволенню.  

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

 Керуючись ст.ст. 15, 57, 208, 215  ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 625, 836, 1046-1050 ЦК України, суд, -  

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість по договору позики з урахуванням індексу інфляції за весь час в сумі 10 260 грн. 09 коп., штраф у розмірі 884 грн., 3 % річних в розмірі 205 грн. 20 коп., а всього 11 349 (одинадцять тисяч триста сорок дев’ять) грн. 29 копійок.  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені ним та документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 113 грн. 49 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.  

На рішення суду протягом 10 днів може бути подано заяву про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                 Ворожбянов А.М.