ПОСТАНОВА

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

5 січня 2010 р.                                     № 2-А-2/10

Суд Кремінського району Луганської області

    у складі:  головуючого Костроба Ю. Ю.    

    при секретарі                  Міщенко О.О.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  залі суду м. Кремінна справу за позовом

ОСОБА_1

до Інспектора ДПС Лисичанської роти ДПС ВДАІ  УМВС України у Луганській області  ОСОБА_2

про скасування постанови.

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2009 року о 8 год. позивач був зупинений відповідачем на автомобілі ВАЗ 2106 на вул. Леніна в с. Червона Попівка Кремінського району Луганської області. Відповідач  повідомив позивача, що він порушив правила дорожнього руху, оскільки не подав правий сигнал світловим покажчиком повороту. Відповідач на місці склав протокол про адміністративне правопорушення  та оскаржувану постанову  по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач вважає постанову незаконною, просить суд скасувати її та закрити провадження по адміністративній справі.

У судовому засіданні позивач свій позов підтримав та суду пояснив, що він поворот показав, його права йому не роз’яснили.

Відповідач до суду не з'явився, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини  своєї неявки  суд не повідомив.

Згідно ст. 128 КАС України,

4. У разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності  відповідача на підставі наявних у ній доказів.

    Суд вислухавши пояснення позивача, свідка, ОСОБА_3Є, який суду підтвердив,  що він як пасажир автомобілю позивача підтверджує факт того, що позивач показував поворот. Він є професійним водієм з 1976р. та помилятися не може, дослідивши матеріали справи вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню,  за наступними підставами.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою.. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Відповідач не надав суду доказів, що відповідач є тією особою, яка має право виносити постанови в справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В даному випадку відповідачем не були виконані, а отже порушені вищенаведені норми процесуального права, оскільки ним не було з'ясовано всіх обставин справи, в тому числі і тих, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ст. ст. 34, 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Відповідач також не з'ясував інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, як то, чи притягувався позивач раніше до адміністративної відповідальності, його сімейний стан, матеріальне становище, місце роботи, характеристики та інші.

Крім того, складаючи оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення  на місці, відповідач по справі позбавив позивача можливості давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням, чим порушив вимоги ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином відповідачем були грубо порушені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно копії протоколу /а. с.4/ позивач поставив свій підпис у графі "Підпис особи, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи", графа  для підпису особи для підтвердження факту роз'яснення їй прав та обов'язків взагалі відсутня.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, посадова особа органу державної влади (а співробітник ДАІ, який складає протокол про адміністративне правопорушення, виконує саме функції такої особи) має діяти виключно у межах, способом і у порядку, прямо передбаченими законом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена працівником ДАІ  поспішно, без ретельного  урахування всіх обставин справи та наявних доказів.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 34, 35, 245, 254, 268, 277, 280, 287-289, Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 7, 18, 159, 160, 161  Кодексу адміністративного судочинства України", ст. 122 ч.2 КпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заявлені позовні вимоги задовольнити.

    Визнати незаконною та відмінити постанову серії ВВ № 155637 від 15 жовтня 2009 року в справі про адміністративне правопорушення щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу у сумі 425 грн.

    Закрити провадження по адміністративній справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення згідно протоколу від  15 жовтня 2009 року.

      Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

  Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

       Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя                                         Ю.Ю. Костроба