Справа № 2-24/2009

РІШЕННЯ

іменем  України

02 лютого  2009 року                                    Глобинський районний суд

                                                                          Полтавської області

в складі : головуючого судді Іващенка Ю.А. ,

при секретарі Папенко Л.І. ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине цивільну справу за позовом ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1   про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ  :

Позивач ЗАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1   про стягнення боргу за кредитним договором, мотивуючи тим, що м іж ЗАТ КБ «Приватбанк» та  ОСОБА_1   2.10.2007 року було укладено кредитний договір № PLXRRX09690375 , який складався з заяви позивальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Відповідно до даного договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 3744 грн. з терміном повернення кредиту 2.10.2008 року та сплатою відсотків за його користуванням в розмірі 12  %. Погашення кредиту здійснюється шляхом надання банку грошових коштів щомісяця в сумі 383 грн. 48 коп., що складається з заборгованості за кредитом,  відсотків,  комісії в період з 15 по 20 число кожного місяця. Також умовами надання споживчого кредиту передбачено нарахування позичальнику пені в сумі 0,15 %  від суми непогашеної заборгованості за порушення будь – якого із зобов»язань, передбачених заявою та п.п. 3.2.2 та 3.2.3 умов. Станом на 03.07.2008 року відповідач має заборгованість за кредитним договором  на загальну суму 5684,92 грн., яка складається з : 3744 – заборгованість за кредитом, 1356,28 грн. заборгованість за процентами, 404,32 грн. заборгованість по комісії, 180,32 грн. пені.

На підставі викладеного, ЗАТ КБ «Приватбанк» прохав стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 5684,92 грн.

В судове засідання представник позивача ЗАТ КБ «Приватбанк» , відповідач ОСОБА_1 не з»явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від позивача ЗАТ КБ «Приватбанк» до суду надійшла заяви з проханням розглядати справу за відсутності їх представника.

Враховуючи  обставини справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

З”ясувавши обставини справи на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

Судом встановлено наступне.  

02.10.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» (далі Банк) та ОСОБА_1 (далі позичальник) було укладено кредитний договір №   PLXRRX09690375 , який складався з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам, затвердженими ЗАТ КБ «Приватбанк», з якими було ознайомлено позичальника та який погодився отримати кредит відповідно до їх умов. Відповідно до кредитного договору  ОСОБА_1 отримав у позивача грошові кошти в сумі 3744 грн. на 12 місяців з поверненням кредиту не пізніше 02.10.2008 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту . Також позичальник зобов»язувався  сплатити банку щомісячну винагороду в розмірі 50,54 грн., одноразову винагороду в розмірі 624 грн. Щомісячний платіж за кредитним договором складав 383,48 грн., який складався із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії.  Також умовами надання споживчого кредиту передбачено нарахування позичальнику пені в розмірі 0,15 %  від суми непогашеної заборгованості за порушення будь – якого із зобов»язань, передбачених заявою та п.п. 3.2.2 та 3.2.3 умов.

  Оформлення кредитних відносин було проведено шляхом перерахування банком грошових коштів в сумі 3120 грн. згідно рахунку від 2.10.2007 року на придбання майна відповідачем у ПП ОСОБА_2  

Станом на 03.07.2008 року відповідач має заборгованість за кредитним договором  на загальну суму 5684,92 грн., яка складається з : 3744 грн. – заборгованості за кредитом, 1356,28 грн. заборгованості за процентами, 404,32 грн. заборгованості по комісії, 180,32 грн. пені, що підтверджується відповідним розрахунком позивача.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що з обов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. ст.  610, 611 ЦК України п орушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, як це передбачено ст. 614 ЦК України.

Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду доказів належного виконання зобов"язання за кредитним договором зі сплати суми боргу, яка вказана в позовній заяві. Остаточний строк користування кредитними коштами позивача сплив 02.10.2008 року.

Відповідачем не доведено, що він вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, а також не доведено, що порушення ним зобов’язання сталося внаслідок випадку або непереборної сили з урахуванням того, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку.

Відповідно до ст. ст. 549, 550  ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов”язується надати кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит і сплатити відсотки.

    Питання про судові витрати  має бути вирішене згідно ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 526, 549, 550,  610, 611, 614, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ :

Позов ЗАТ КБ «Приватбанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1   на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» 5684 грн. 92 коп. заборгованості за кредитним договором, 56 грн. 85 коп. судового збору, 30 грн. витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи, а всього 5771 грн. 77 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

      Суддя Глобинського

        районного суду                                                      ОСОБА_3