Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

м. Новоград-Волинський, вул. Івана Франка, 31, 11700, (04141) 2-14-01

Справа № 2-а-427/10

провадження у справі -

П О С Т А Н О В А

іменем України

02 листопада 2010 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судці........Савицька Л. Й.

при секретарі........Змієвській І. А.

з участю позивача........ОСОБА_3

відповідача........Ювхимовича В. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Ювхимовича Василя Петровича інспектора ДПС взводу №3 роти ДПС м. Житомир про визнання неправомірними дій посадової особи щодо притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом та просить визнати неправомірними дії відповідача інспектора ДПС взводу №3 роти ДПС м. Житомир Ювхимовича Василя Петровича щодо притягнення до адміністративної відповідальності та скасувати постанову серії АМ № 152214 від 23.04.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260грн., винесену відповідачем, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що дійсно в зазначений в оскаржуваній постанові день та час рухався на своєму автомобілі по автодорозі Київ-Чоп в районі 219 км., де стояв дорожній знак, спочатку обмеження швидкості 70 км./год. і він зменшив швидкість до вказаної, а проїхавши ще декілька десятків метрів вже стояв знак по ходу його автомобіля про обмеження швидкості 50км./год. і він знову зменшив швидкість руху до вказаного обмеження та продовжив рух і після цього був зупинений відповідачем, який пред'явив йому вимогу, про перевищення ним швидкості, вказавши на показники приладу «Візир». Даний прилад був у службовому автомобілі звідки відповідач проводив фіксацію. Із зафіксованим перевищенням швидкості не погоджувався. Відповідач повинен проводити фіксацію порушень ПДР даним приладом зі штативу, а не тримаючи його в руках. До того ж до винесеної постанови про накладення адміністративного стягнення не додано фотознімки зафіксованого правопорушення.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та просив задовольнити позов.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні за безпідставністю. Пояснив, що ним було зафіксоване перевищення позивачем швидкості за допомогою приладу «Візир», про що свідчать фотознімки даного приладу, які були долучені до адміністративної справи. На підставі цього було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача, зі змістом якого останній ознайомився. Після того була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач по справі має право на керування автомобілем марки RENAULT Kangoo 1.9D, державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_5 (а.с.4).

23.04.201 Ороку відповідачем відносно позивача було складено протокол серії АЕ № 128157 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до змісту якого вбачається, що ОСОБА_3 23.04.2010 року о 06 год. 10 хв. на 229 км. автодороги Київ-Чоп, керуючи автомобілем RENAULT Kangoo 1.9D, державний номер НОМЕР_1, при обмеженні швидкості 50км./год., перевищив швидкість руху на 33 км./год., рухався зі швидкістю 83 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України, (а.с.6).

Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АМ № 152214 від 23.04.2010 року позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260грн., порушення зафіксоване приладом «Візир» (а.с.7).

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення і порушень цих принципів відповідачем не встановлено.

На доданих відповідачем фотознімках зображена передня частина автомобіля RENAULT Kangoo 1.9D, державний номер НОМЕР_1 на ґрунтовій дорозі з надписом «23.04.10 06:10:26 скорость I 083 км/ч 0812435», «23.04.10 06:10:33 скорость I 083 км/ч 0812435», «23.04.10 06:10:39 скорост I 082 км/ч 0812435», «23.04.10 06:10:47 скорость I 058 км ч 0812435», «23.04.10 06:10:49 скорость I 032 км/ч 0812435». (а.с.)

У відповідності до п. 12.9 «б» Правил дорожнього руху України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29. 3.31.

В ч. 1 ст. 122 КУпАП зазначено, що порушення вимог дорожніх знаків тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичнГ дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії АМ № 128157 від 23.04.2010 року і покази вимірювача швидкості радіолокаційного відеозаписуючого «Візир» є належним і допустимим доказом у справі.

' Отже, судом встановлено, що в діях ОСОБА_3 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, що було, в повній мірі, доведено в судовому засіданні.

Стягнення накладено в межах, встановлених санкцією цієї статті.

Строк давності для застосування стягнення не закінчився.

Відтак, суд вважає, що дії інспектора ДПС взводу №3 роти ДПС м. Житомир Ювхимовича В. П. відповідають вимогам закону і підстав для скасування постанови не вбачає, а отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 104, 160, 161, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Ювхимовича Василя Петровича інспектора ДПС взводу №3 роти ДПС м. Житомир про визнання неправомірними дій посадової особи щодо притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити за безпідставністю.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Л.Й.Савицька